Буччя, -чя, с. соб. отъ бук. Стало їй ся, стало галузя кланяти, бучя і коріня і всяке створіня.
Вербка, -ки, ж. Ум. отъ верба.
Вовчиця, -ці, ж. Волчица. Приходить на залісок, аж вовчиця на сонці з вовченятами грається.
Зари́бок, -бку, м. Рыба, впущенная въ воду для расплода.
Зволочи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Стянуть, стащить, собрать. Та хотять байраки рубати, ізрубавши, зволочити, зволочити й запалити. Ой я ж тії співаночки з жита зволочила. 2) — що́. Таскать по чему. Чоловік (цигана бивши) двір ним увесь зволочив. 3) Совратить, развратить. Говорять люде, що ти дівчину зволочив. Не я її зволочив, но мої чорні брови.
Киселик, -ку, м. Ум. отъ кисіль.
Лилія́с, -су, м. Раст. Схилився кущ роскішний лиліясу. Кущ лиліясу і троянди два кущі.
Медве́диця, медве́дник, медвідь и пр. Cм. ведмедиця и пр.
Неслухняний, -а, -е. = неслух'яний. Сказано, що неслухняні.
Попіддирати, -ра́ю, -єш, гл. То-же, что и піддерти, но во множествѣ.
