Варакоба, -би, ж. Смута, мятежъ. Cм. ворохібня.
Гружа́вина, -ни, ж. Топкое місто, трясина.
Заскі́пати гл. Встрѣчено въ безличной формѣ въ слѣд. бранномъ выраженіи: А в голові би ти заскіпало! — т. е. чтобы заболѣла тебѣ голова такъ, какъ будто бы ее кололи. Cм. скі́пати.
Пенний, -а, -е. Задолженный, имѣющій долги. Лучче ж пенному сіло на шию зложити, ніж бідних людей правдивих зводити.
Повідсувати, -ва́ю, -єш, гл. Отодвинуть, отсунуть (во множествѣ).
Принада, -ди, ж. Приманка. В мене принада — сама молода. Дід і зробив сільце, насипав принади, поставив те сільце. Ум. принадонька, принадочка.
Прогрівати, -ва́ю, -єш, сов. в. прогріти, -грію, -єш, гл. Достигать, достичь своимъ тепломъ куда, сквозь что. Такої ж ви хатоньки ( = труни) забажали темної, невидної, невеселої! Туди сонечко не прогріє, вітрець не провіє.
Проказа, -зи, ж. Проказа. Прийшов чоловік увесь у проказі. Старці тебе цураються мов тії прокази.
Сичати, -чу́, -чи́ш, гл. О змѣяхъ, гусяхъ: шипѣть. Вилазить гадюка, та й сичить. Гуси сичали. О людяхъ: издавать долго тянущійся звукъ с.
Унуритися, -рюся, -ришся, гл. Повѣсить, опустить голову. Унурився та й пішов.
