Ерле́ць, -ця, м. Клеймо на ухѣ скотины: вырѣзка въ ухѣ въ виде прямого угла. То-же въ видѣ остраго угла.
Зіпсува́ти, -сую́, -є́ш, гл. Испортить. Я ті шкури не зіпсую, свою пайку відбатую. Cм. запсувати, зопсувати.
Киш! меж., которымъ отгоняютъ птицъ. Позгоним вас: киш-киш!
Кручанка, -ки, ж. 1) Вдвое сплетенный, какъ веревка, ремешекъ или проволока; мѣдная кручанка употребляется для инкрустаціи художественныхъ гуцульскихъ издѣлій изъ дерева. Крицеве кресало з мосяжною ручкою; при нім висить на крученні, — удвоє скрученім ремінці, — протичка. Рівніш скручений дріт = кручєнка. . 2) Свернутые табачные листья, пропитанные водкой и муравьиной кислотой, дающіе чрезвычайно крѣпкій табакъ.
Отець, отця и вітця зват. п. отче.
1) Отецъ. По дівонці отець-мати плаче.
2) Отецъ, титулъ священника, духовнаго лица. Отець Залізо з келії вийшов. Когда говорится объ отцѣ или священникѣ, употребляется: пан-отець.
Пробуток, -тку, м. Житье. Дай, Боже, вік довгий, пробуток добрий. Я дав йому пустиню на пробуток.
Пухнатий, -а, -е. 1) Пушистый.
2) Рыхлый, мягкій. Гарні пироги вдалися, пухнаті. Пухната булка.
3) Полный, жирный. (Жінка) така пухната, мов пампушок. Ум. пухнатенький. Чотирі донечки: височенькі, пухнатенькі і чорнобривенькі.
Роскудлуватися, -луюся, -єшся, сов. в. роскудлатися, -лаюся, -єшся, гл. О волосахъ: взъерошиваться, взъерошиться, растрепаться.
Свідка, -ки, ж. Свидѣтельница.
То сз. 1) То. Чи ж то божа така воля, що нещасна моя доля. Люде не побачуть, то й не засміються. 2) то-бо-то. Вотъ то то же. 3) то б то. То есть, стало быть, значитъ. То б то ти паном будеш, чи що»? 4) то́-що. И тому подобное, и такъ далѣе. Купи на базарі, чого треба на борщ: мняса, бураків, капусти то що. 5) то що? Такъ что жъ? Він тут сердивсь, лаявсь без тебе, грімає і на тебе, що нема тебе. — То що? Мені байдуже. 6) що..., то.... Чѣмъ..., тѣмъ.... І що йому міцнійш у голову уступав, то він далі посува. Що більше умієш, то так неначе більше світа бачиш.
