Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

висівати

Висівати, -ва́ю, -єш, сов. в. висіяти, -сію, -єш, гл. 1) Расходовать, израсходовать на сѣяніе. А бідний мужик і не висіяв тієї пшениці — стілько було, стілько й єсть. Грин. ІІ. 147. Ой на горі вітер віє, подолянка руту сіє, сіє, сіє, висіває. Голов. 2) Усѣвать, усѣять. 3) Просѣвать, просѣять.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 185.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСІВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСІВАТИ"
Бучулька, -ки, ж. Ум. отъ бучуля.
Двірня́к, -ка́, м. Дворовый человѣкъ. Мнж. 60.
Дзвонарі́вна, -ни, ж. Дочь звонаря.
Зду́рняти, -няю, -єш, гл. Одурачить, оставить въ дуракахъ. Петро здурняв мене. Н. Вол. у.
Котеня, -ня́ти, с. = кошеня.
Куріти, -рію, -рієш, гл. Быть пыльнымъ, пылить. Кропить дощик дороженьку, да щоб не куріла. Макс. Тепер не курітиме, — дощик пройшов. Знов щось куріє, тільки не туди, а відтіль ближче, ближче, пил такий збива. Г. Барв. 74.
Малині́вка, -ки, ж. Наливка малиновая.
Поперепилювати, -люю, -єш, гл. Перепилить (во множествѣ). Поперепилюй дошки на троє, шоб по два аршини були завдовшки. Харьк. у.
Тим мѣст. 1) Твор. пад. отъ той и те. тим часом. Между тѣмъ, тѣмъ временемъ. 2) Сз. Потому, оттого. То тим вони спочивали, що на рани постреляні да порубані дуже знемагали. Макс. (1849). 17.
Удила, уди́л, мн = вудила. Готова дуга й удила, не достає тільки возочка та кобили. Ном. № 14307.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИСІВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.