Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

висівати

Висівати, -ва́ю, -єш, сов. в. висіяти, -сію, -єш, гл. 1) Расходовать, израсходовать на сѣяніе. А бідний мужик і не висіяв тієї пшениці — стілько було, стілько й єсть. Грин. ІІ. 147. Ой на горі вітер віє, подолянка руту сіє, сіє, сіє, висіває. Голов. 2) Усѣвать, усѣять. 3) Просѣвать, просѣять.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 185.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСІВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСІВАТИ"
Джо́йка, -ки, ж. Ум. отъ джоя.
До́йка, -ки, ж. Мамка, кормилица въ Угорщинѣ. Вх. Уг. 236.
Ле́ста, -ти, ж. Родъ шестерни въ водяной мельницѣ на Днѣпрѣ.
Одіп.. Cм. отъ відіпня́ти до відіп'яти.
Перестаркуватий, -а, -е. Пересварившійся.
Погупцювати, -цюю, -єш, гл. Потанцовать. Ось ну лишень, не соромляйся, по гупцюймо трохи. Маркев. 60.
Поломити, -млю, -миш, гл. 1) Сломать. Коні потомити, вози поломити. Грин. III. 20. 2) Нарушить. Але ж бо я поломила матусину волю, тепер же я проклинаю свою лиху долю. Чуб. V. 250. Встрѣчаются также формы: Поламле... заповідь. Єв. Мт. V. 19. Віру християнську під ноги підтопчи, хрест на собі поламни. АД. І. 211.
Роскопати, -ся. Cм. роскопувати, -ся.
Фафрати, -раю, -єш, гл. Невнятно говорить, шепелявить. Вх. Лем. 477.
Шлюбити, -блю, -биш, гл. = шлюбувати. Возьми сі тую, котру вірно любиш, що перед Богом і людьми шлюбиш. Гол. І. 347.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИСІВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.