Буванець, -нця, м. Болванъ для растягиванія шапокъ.
Жи́тник, -ка, м. 1) Жукъ, появляющійся, когда наливается рожь въ колосѣ. 2) Человѣкъ, крестьянинъ (въ загадкѣ): Підбігла лепетя: вставайте, житники, сідайте на вівсяники, доганяйте шурду-бурду, однімайте штрики-брики (собака, люде, коні, вовк, вівця).
Кирполої, -їв, м. мн. Деревянныя вилы съ тремя зубьями.
Машини́стий, -того, м. Машинистъ.
Мінли́вий, -а, -е. Мѣняющійся, измѣнчивый.
Мсти́во нар. Мстительно. Його серце мстиво якось стрепенулося у грудях.
Топе́лець, -льця, м. 1) Утопленникъ. 2) Водяной бѣсъ, затаскивающій людей въ воду съ цѣлью ихъ утопить.
Хвощатися, -щаюся, -єшся, гл. Шляться. Де ти хвощався?
Хицький, -а, -е. = хисткий 1. На туім Дунаю хицькії кладки.
Чепа, -пи, ж. Предметъ на днѣ рѣки или пруда, за который зацѣпиться можетъ сѣть, удочка, — напр. корень, столбъ. Туди не закидай невода, там чепа. Днѣпръ.
