Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

висилити

Висилити, -ся. Cм. висиляти, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 185.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСИЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСИЛИТИ"
Злістниця, -ці, ж. Злая женщина. Він вибрав собі жінку дуже велику злістницю. Чуб. II. 548.
Зубчик, -ка, м. Ум. отъ зубець.
Кальман, -на, м. = кайман. Шух. І. 175.
Наїда́тися, -да́юся, -єшся, сов. в. наї́стися, -ї́мся, -їси́ся, гл. Наѣдаться, наѣсться. Чи мало, то наїдяться, чи багато, то поїдять. Ном. № 783.
Ноші, нош, ж. мн. Носилки.
Повигострюватися, -рюємося, -єтеся, гл. Наточиться. Ніяк не нагострю свого ножа. — А наші добре повигострювались.
Поосажувати, -жую, -єш, гл. Поселить (многихъ). Поосажував пан людей у лісі. Черк. у.
Постояння, -ня, с. Стояніе. Хилилася береза своїй зеленій діброві: дякую ж тобі, зеленая діброво, за моє постояння, кілько я у тобі стояла, буйного вітру не знала. Рк. Макс.
Пошкрябати, -ба́ю, -єш, гл. Поскресть, поцарапать.
Устілка, -ки, ж. Стелька (въ сапогѣ). Кромѣ кожаной крестьяне кладуть устілку еще и изъ соломы. Чуб. VII. 419. Ой тим же я не прийшов, що чорт-має підошов; у батьківських стидко, бридко, а в матерніх не схотілось, що устілки волочились. Н. п. Устілкою жінчиною його дражнили. Грин. ІІ. 165. Ум. у́стілочка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИСИЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.