Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

висікати

Висікати, -каю, -єш, сов. в. висікти, -січу, -чеш, гл. Вырубать, вырубить, высѣчь. Ой як я схочу, терен висічу. Н. п. Як зачав сікти мечем, — висік триста п'ятдесят чоловіка мечем. Грин. ІІІ. 587.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 186.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСІКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСІКАТИ"
Вижаліти, -лію, -єш, гл. Достигнуть жалобами. Вона вже раз жалілася йому, а що вижаліла? Мир. Пов. І. 133.
Готі́вка, -ки, ж. = Готовик. Желех.
Дратува́ння, -ня, с. Раздраженіе.
Запе́клий, -а, -е. Зачерствѣлый, закоренѣлый, упрямый; отчаянный. Окунь запеклих не пече. Шевч. 60. Запеклий ворог. Є такі запеклі, що й на кладовище уночі не бояться тобі йти. Канев. у. Стельмах сей був чолов'яга запеклий собі, такий, що купить на торгу оселедця, сам їсть, а жінці... й діткам не дасть, і зожре сам перед їх очима. Г. Барв. 458.
Козарь, -ря́, м. Пастухъ козъ. Шух. І. 190.  
Наголо́вач, -ча, м. Оглавль (у узды).
Паскудність, -ности, ж. = паскудство.
Похмаріти, -ріє, гл. безл. = похмаритися.
Ратай, -тая, м. Пахарь. АД. І. 53.
Синьота, -ти, ж. Синій цвѣтъ. На плахті синьоти багато, то й звуть: плахта-синітка. Волч. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИСІКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.