Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

висікати

Висікати, -каю, -єш, сов. в. висікти, -січу, -чеш, гл. Вырубать, вырубить, высѣчь. Ой як я схочу, терен висічу. Н. п. Як зачав сікти мечем, — висік триста п'ятдесят чоловіка мечем. Грин. ІІІ. 587.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 186.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСІКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСІКАТИ"
Відхрещувати, -щую, -єш, сов. в. відхрестити, -щу, -стиш, гл. Удалять, удалить при помощи крещенія. Ні, жидівського духу не відхрестиш. Ном. № 13460.
Досі́ювати, -сі́юю, -сі́юєш, сов. в. досі́яти, -сі́ю, -єш, гл. Досѣвать, досѣять. Не досіяв пшениці до краю. Мет. 27.
Ма́нна, -ни, ж. 1) Манна. Чуб. І. 74. І манна на народ посипалася грядом. К. Псал. 178. 2) Раст. Gliceria fluitans. ЗЮЗО. І. 124. 3) Молоко? Як би вівці на сукровищі попасли, зараз би їм уняло манну — вони утратили би молоко. Шух. І. 210.
Норець, -рця́, м. 1) Водолазъ. Посилав той купець норця, щоб пурнув у море та подививсь, за що він (корабель) там зачепився. Чуб. II. 17. 2) Родъ утки: нырокъ, Mergus albellus.
Підтяжка, -ки, ж. Веревка, которою привязывается задняя ось повозки. (Залюб.).
Солодкість, -кости, ж. Сладость. Желех.
Ступчики, -ків, м. мн. Родъ узора въ вышивкѣ. Kolb. І. 48.
Уклочитися, -чуся, -чишся, гл. Говорятъ о хлѣбныхъ всходахъ, когда они растутъ такъ густо, что былинка за былинку запутывается. Хліб добре вклочився. Харьк. у.
Чмовхальниця, -ці, ж. Трепалка. Угор.
Шудра, -ри, ж. Наложница, незаконная жена. Желех. Kolb. II. 154.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИСІКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.