Булькотати, -кочу, -чеш, булькотіти, -кочу, -тиш, гл.
1) Клокотать. Кров дзюрить, булькотить з спини.
2) Булькать. Доти баба булькотала, поки на дно не попала. Стала, тиковку топити, а та набірається води та булькотить.
3) Объ индюкѣ: кричать. Пуляк булькоче.
Відплазувати, -зую, -єш, гл. Отползти.
Ді́дчий, -а, -е. Чертовъ, чертовскій. Санна їзда — ангельська їзда, але дідчий виворот. Дідчая мати видала, щоб сова зайця імала. Ді́дче ребро́. Раст. Valeriana officinalis L.
Купцювати, -цю́ю, -єш, гл. Вести торговлю, быть купцемъ. Дай, Боже, щоб він і купцював, він нас ніколи не обіжав. Чигир. у. Попереду придбай грошей, а тоді вже учи купцювати дітей. Твоя доля — купцювать.
Перепрівати, -ва́ю, -єш, сов. в. перепріти, -прію, -єш, гл. Перепрѣвать, перепрѣть. Страва перепріє в печі.
Петак, пете́к, -ка, м. Родъ суконнаго полукафтанья безъ тальи, съ стоячимъ воротникомъ.
Попаритися, -рюся, -ришся, гл. Попариться.
Пошмандиґати, -ґаю, -єш, гл. = почухрати 3. Пошмандиґав до села.
Сприщитися, -щуся, -щишся, гл. Покрыться прыщами.
Укушати, -шаю, -єш, гл.
1) Ѣсть. Будеш ти в мене хліб сіль вкутати, маленькі дітки доглядати.
2) Употр. только сов. в: укусити, -шу, -сиш. Він і вкусить, і меду дасть. Гадюка хоч не вкусить, то засичить.
