Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

високорогий

Високорогий, -а, -е. Съ высокими рогами. Воли високорогі половії дивляться з загороди у двір поважно. МВ. ІІ. 134.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 188.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСОКОРОГИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИСОКОРОГИЙ"
Відтанути Cм. відтавати.
Губи́тися, -блю́ся, -бишся, гл. 1) Погубляться. 2) Теряться. Не губись там од неї, бо город великий. Зміев. у.
Кироман, -ну, м. Раст. Stalice latifolia Lm. ЗЮЗО. І. 137.
Князьський, -а́, -е́ = князький. Всякому роскаже, що вона князьська дочка. МВ. ІІ. 32.
Мі́ждо пред. = межи. Отаке як завелось міждо старшими головами, то й козаки пішли один против одного. К. ЧР.
Нерода, -ди, ж. Бездѣтная женщина. Мнж. 140.
Підвішувати, -шую, -єш, сов. в. підвісити, -шу, -сиш, гл. Вѣшать, повѣсить. Петра засудили: Петра підвісити. Гн. II. 235.
Пообмолочувати, -чую, -єш, гл. Обмолотить (во множествѣ).
Призвістка, -ки, ж. Предвѣстіе, предзнаменованіе. Павлогр. у.
Стеблина, -ни, ж. Одинъ стебель. Ум. стеблинка, стебли́ночка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИСОКОРОГИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.