Братовбийця, -ці, об. Братоубійца.
Вець! меж. Призывъ свиней, то-же, что и ваць.
Заклекота́ти, -чу́, -чеш и заклекоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Заклокотать. Щоб твоя́ й путь заклекоті́ла! Проклятіе, равняющееся пожеланію смерти. 2) Объ орлѣ: закричать. У святу неділю не сизі орли заклекотали, як то бідні невольники у тяжкій неволі заплакали. Заклекчи (орле) з-під хмари. 3) Заговорить (о шумномъ говорѣ толпы). «Обділяй мерщій!» заклекотіла мертвецька громада. Село закричало, заклекотало тисячею усяких голосів. Лев. Пов. 101.
Зозволяти, -ля́ю, -єш, сов. в. зозволити, -лю, -лиш, гл. = зізволяти, зізволити.
Назу́блювати, -блюю, -єш, сов. в. назуби́ти, -блю́, -биш, гл. О пилѣ, серпѣ: натачивать, наточить, нарѣзывая зубья. Назублювати пилку.
Окаїстий, -а, -е. Съ бѣлыми пятнами вокругъ глазъ.
Посі нар. До этого мѣста. Бунтує народ, навчаючи на всій Юдеї, почавши від Галилеї аж посі.
Тестонько, -ка, м. Ум. отъ тесть.
Тулун, -на, м. Кожа козы, снятая цѣльною, — служить какъ мѣшокъ для муки или соли.
Харсон, -ну, м. Херсонъ.
