Блавучити, -чу, -чиш, гл. Сидѣть праздно, лѣниться.
Братолюб'Я, -б'я, с. Братолюбіе.
Викати, -каю, -єш, гл. Говорить «вы». Господарь слузі не викає.
Відпроторитися, -рюся, -ришся, гл. Отстраниться. Батько заможний, дак вона зараз і відпроторилась од нас: ми вже їй не рівня.
Загуря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. загу́рити, -рю, -риш, гл. Занимать, занять, развлекать, развлечь чѣмъ-либо, напр. разговорами, заставивъ забыть прежнее. Загури́ дитину.
Мана́, -ни, ж. Призракъ, обольщеніе, иллюзія. Се не мана — перед очами твоїми, матінка твоя. ману пускати, напускати. Морочить, дурачить, отводить глаза. Еней пустив на нас ману. Пускають між народ ману. Хвалиться: хазяйка добра людина, а про те — Бог його знає! Може таку ману пуска.
Паруха, -хи, ж.
1) Родъ сметаны, полученной отъ смѣшенія паренаго молока съ обыкновенной сметаной. Cм. колотуха.
2) Водка. Ой піду я до корчми, нап'юся парухи.
Попразниче, -чого, с. = попразен.
Провід, -воду, м. 1) Руководство, предводительство, веденіе. давати провід. Руководить. 2) Провожаніе, а также люди, провожащіе кого либо. З музиками, з проводом провожали гостей. Похоронная процессія: духовенство съ хоругвями и народъ за гробомъ. Бучно з проводом ховали попівну.
Стрий, стрия, м. Дядя.