Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заносити

Зано́сити, -шу, -сиш, сов. в. занести́, -несу́, -се́ш, гл. 1) Заносить, занести кого или что куда. Забери, занеси всі любощі мої. Мет. 30. Занесеш голову на чужу сторону, занесеш очиці на турецькі гряниці. Мет. 434. Бодай тая річка кошуром заросла: вона мого товариша за Дунай занесла. Макс. (1849) 169. Аж де ся взяв буйнесенький вітрець, заніс той вінець аж на Дунаєць. Чуб. III. 301. Ой обсади, мила, голубонько сива, вишеньками двір, ой щоб не заходив, вітер не заносив мого голосочку в двір. Мет. 67. Якось їх клятих і до мене вночі на хутір занесло. Шевч. 434. Яка нечиста мати тебе сюди занесла? Стор. МПр. 78. ми́слоньки зано́сять. Осаждаютъ разныя мысли. Говорили мені люде, що ти иншу маєш. — Ой я иншої не мию, — мислоньки заносять, бо й сама ж ти, мила, бачиш, що всі мене просять. Мет. 64. 2) Заносить, занести за что, мимо чего. Ложки за ухо ме занесеш. Ном. № 3082. 3) Заносить, занести чѣмъ (пескомъ, снѣгомъ и пр).). І занесе піском-снігом курінь — мою хату. Шевч. 447. Твої білі ребра піском занесу, у мул поховаю. Шевч. 57. 4) Относить, отнести. Заніс вовну до ткача. Н. Вол. у. Змій... узяв той баркасик, заніс ураз до берега. Мнж. 40. 5) Продолжаться, продолжиться. Штирі дні занесе весіля. Вх. Лем. 416.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 73.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАНОСИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАНОСИТИ"
Вартарка, -ки и вартарня, -ні, ж. Сторожка, будка для сторожа или часового. Желех. Вх. Зн. 5.
Зави́дка, зави́дко, нар. Засвѣтло. Коли б мені завидка додому прийти. Камен. у. Вечеряй, козаче, сю вечеру завидка. Чуб. V. 47.
Златкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Покрыть многими заплатами. Уся свитина була златкована чорними і рудими латками. Г. Барв. 21.
Котуляти, -ля́ю, -єш, гл. = кутуля́ти. Мнж. 182.
Меньо́к, -нька, м. = мень. Котл. Ен. IV. 9.
Полозюк, -ка, м. = полоз 2.
Пообстригати, -га́ю, -єш, гл. Остричь (многихъ).
Пролизувати, -зую, -єш, сов. в. пролизати, -лижу, -жеш, гл. Пролизывать, пролизать. Лизнула раз, за другим разом уже дірку пролизала. Рудч. Ск. II. 75.
Прут, -та, м. Хлыстъ, прутъ, розга. Грин. III. 657. Бог не карав прутом. Ном. № 53. Ой у лісі на горісі скаче птах по пруті. Чуб. V. 630. Зелізний прут. Грин. III. 657. Ум. прутик, пруточок, прутчик. Прутчик... зламав. Млак. 103.
Слободити, -джу́, -ди́ш, гл. Освободить. К. Кр. 5.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАНОСИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.