Бурхати, -хаю, -єш, гл.
1) Порывисто дуть (о вѣтрѣ), сильно волноваться (о водѣ), бушевать. Великі хвилі піднялись і вітри зачали бурхати. Море.... реве да бурхає.
2) Бросать, швырять. Високі хвилі закипіли, суденце стали вверх бурхать. Там Дем'ян копа, тільки голову вже видно з ями, бурха землею.
3) Вырываться, вылетать (о водѣ, дымѣ и пр.) Загорівся Господь гнівом, з ніздер дим бурхає.
Голосниця, -ці, ж.
1) ? Я ж його (пристріт) викликаю.... з вух, з під вух, з голосниць, з під голосниць.
2) Вертикально стоящее бревно въ куполѣ гуцульской церкви.
Замочи́ти, -ся. Cм. замо́чувати, -ся.
Запря́тка, -ки, ж. Мѣсто, гдѣ прячутъ или прячутся.
Знеславити Cм. знеславлювати.
Мама́й, мамай, м. Каменная статуя въ степи. Cм. баба.
Орлиця 2, -ці, ж. Самка орлиная, орлица.
Попоплакати, -плачу, -чеш, гл. Много плакать, наплакаться. Стара тії листи що-дня вичитує, — і попоплаче над ними, і попосміється. Що попоплакала мати наша покійна за батьком!
Спиночка, -ки, ж. Ум. отъ спина.
Чумацький, -а, -е. 1) Чумацкій, принадлежащій, относящійся къ чумаку. Ой ти, жоно чумацькая, чом не робиш, тільки журишся? Пара волів чумацьких. 2) чумацька дорога, чумацький шлях. Млечный путь.
