Буреки, -ків, м. мн. Родъ прѣсныхъ пирожковъ. Вареники съ жировыми вытопками, сваренные въ жирѣ.
Вигавкати, -каю, -єш, гл. Выгнать лаемъ. Собака не зробе урону, шоб то переполох виливати. Вона хоч і зляка, так потім сама усе вигавка.
Відгромити Cм. відгромлювати.
Колька, -ки, ж.
1) Колика, колотье. Русин каже: «іди в поле!» Полька каже: «колька коле». Марині неначе колька заколе в саме серце.
2) Колючка; игла (у ежа). Їж ма кольки.
Майори́ти, -рю́, -ри́ш, гл. 1) Мелькать, виднѣться слегка, изрѣдка. Сонце майорить між хмарами. Не вродила овощ: то там, то там майорить слива й груша. 2) Развѣваться. Тільки чуприна майорить. Табакове листя майорить на вітрі.
Набря́клий, -а, -е. 1) Разбухшій. 2) Вспухшій. Лупала набряклими віями. Набряклі жили кидалися — бились.
Приписа́нець, -нця, м. Вновь приписавшійся къ обществу; натурализованный. Потім стали ходить до нас оті приписанці, що приписались з чужих сел, то вже не те пішло.
Саркати, -каю, -єш, сарча́ти, -чу́, -чи́ш, [p]одн. в.[/p] саркнути, -кну, -неш, гл. 1) Фыркать, фыркнуть. 2) Фыркать, фыркнуть, отвѣтить рѣзко.
Тетерець, -рця, м. = тетервак.
Укручуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. укрутитися, -чуся, -тишся, гл.
1) Ввинчиваться, ввинтиться.
2) Заматываться, замотаться, запутываться, запутаться. Рій (бжоли) укрутиться в коси.
