Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

занити

Зани́ти Cм. занивати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 72.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАНИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАНИТИ"
Віддути, -ся. Cм. віддимати, -ся.
Вл... Кромѣ ниженаходящихся словъ, Cм. еще ул...
Гірший, -а, -е. Употребляется какъ сравнит. степень: худшій. Нема гіршої біди на світі, як хвороба. Котрі ліпшії, то собі бере, котрі гіршії, — служейкам дає. АД. І. 10.
Лабцювати, -цю́ю, -єш, гл. Хватать въ лапы? Тащить? Хоч старого, хоч малого, — всіх туди лабцюють. (Чорт і смерть людей в пекло). КС. 1882. IV. 169.
Небезпремінно нар. Непремѣнно. Мнж. 186.
Недолужно нар. Безсильно, слабо, немощно.
Плівка, -ки, ж. 1) Ум. отъ пліва. 2) Пленка. 3) Пѣнка на молокѣ, сливкахъ, сметанѣ.
Священник, -ка, м. = піп. Єв. Мр. 1. 44.
Шапкати, -пчу, -чиш, гл. Объ уткѣ: крякать. Качка шапчит. Вх. Уг. 276.
Штрихонути, -ну, -неш, гл. = штриконути. Як штрихоне її, — так і наштрикнув. Грин. II. 199.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАНИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.