Вівця, -ці, ж.
1) Овца. Хто стається вівцею, того вовк ззість. Вівцю стрижуть, а друга дивиться.
2) мн. Родъ дѣтской игры. Ум. овечка, овеченька, овечечка. Женуть вола із діброви, овеченьки з поля.
Гонки́й, -а́, -е́. 1) = Гінкий. Тонка, гонка ще й висока, листєм широка. 2) Быстрый (о лошади). Коні гонкі як вітер.
Загні́чувати, -чую, -єш, сов. в. загніти́ти, -чу́, -тиш, гл. Зарумянить, запечь хлѣбъ (пироги и пр.) такимъ образомъ, чтобы его корка приняла обычный ей красно-коричневый цвѣтъ, — для этого къ посаженному въ печь хлѣбу подгребаютъ горящіе угли или зажигаютъ тонкія щепки или солому. До двору, дружечки, до двору! ламайте сосонку додому, да коліть її на загніт, да загнічувать коровай. — 91. Спали соломи три крутені під челюстями, щоб загнітити, як хліб гнітять.
Ля́скати, -каю, -єш, сов. в. ля́снути, -ну, -неш, гл. Хлопать, хлопнуть, щелкать, щелкнуть. Батіг ляскав. Прилетіла качка, крилечками ляска. В руках же довгий був батіг, їм грімко ляскав він із лиха. Ляснув себе по щоці. Ляснув погонич пугою. Щука... ляснула хвостом по воді та вп'ять на дно пірнула. вони тільки язико́м ля́скають. Они лишь попусту болтаютъ.
Одже сз. = отже. Чи чорт видав, щоб ведмідь щебетав, одже щебече.
Прилипати, -па́ю, -єш, сов. в. прили́п(ну)ти, -ну, -неш, гл.
1) Прилипать, прилипнуть.
2) Приставать, пристать. Прилип до мене, як шевська смола до чобота.
Садівничий, -а, -е. 1) Садовничій.
2) Садовникъ. Мій дід був садівничим у панськім садку.
Солодючка, -ки, ж. Родъ дѣтской игры.
Ухоркати, -каю, -єш, гл. Умаять, утомить, заморить. Ну і вхоркав же коня!
Чинарка, -ки, ж. = чемерка 1. Ум. чинарочка.
