Відм'Ялити, -лю, -лиш, гл. Отколотить, отдубасить. Хтось добре відм'ялив.
Задві́рок, -рку, м. Дворъ позади дома. Схопилась, вискочила на задвірок.
Засвіти́ти, -ся. Cм. засвічувати, -ся.
Копати, -па́ю, -єш, одн. в копну́ти, -ну́, -не́ш, гл.
1) Копать, рыть. Тоді козаки щаблями суходіл копали. І свяченим (ножем) копа яму. копати яму під ким. Подкапываться подъ кого, злоумышлять. Копають вороги яму підо мною.
2) Выкапывать. А там знов копають буряки та возять до сахарні. Ой став козак царь-зілля копати.
3) Раскапывать, разрыхлять. Копай грядку!
4) копати ногами. Бить ногами; унижать, отталкивать. Змилуй єси, Xристе-Боже, над нами панами, а щоб нас не копали москалі ногами. Як хороший, — не жаль грошей, а як поганий, — копну ногами.
Практика, -ки, ж. 1) Практика. Громадянам буде наука і... практика. 2) Насмѣшка. Сей шесть тільки на практики: сидить да сміється з усіх.
Придивлятися, -ля́юся, -єшся сов. в. придиви́тися, -влю́ся, -вишся,, гл.
1) Присматриваться, присмотрѣться. Придивись лишень, то й побачиш.
2) Притупиться (о зрѣніи). Очка ми ся придивили, миленького ждучи.
Страма, -ми, ж. Постыдное дѣло. Що я роблю страму таку.
Харпачка, -ки, ж. Очень бѣдная женщина.
Шибатися, -баюся, -єшся, гл. Метаться, бросаться. Шибається, як чорт по пеклі.
Шкепитє, -тя, соб. Камни, обломки камней.
