Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заневолювати

Занево́лювати, -люю, -єш, сов. в. занево́лити, -лю, -лиш, гл. 1) Лишать, лишить свободы; приневолить; стѣснять, стѣснить. Заневолив своєю роботою. Заневолять жінку, як понасходяться, що й до печі не можна доступити. Черк. у. 2) Принуждать, принудить. На городі терлиця, чогось милий сердиться, сердиться, не говорить, чорт його зиневолить. Грин. III. 659.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 71.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАНЕВОЛЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАНЕВОЛЮВАТИ"
Білотарчик, -ка, м.? Герой пѣсни, поющейся въ игрѣ того же имени. Біло, білотарчику, поплинь, поплинь по Дунайчику и т. д. Гол. IV. 156. У Чуб. игра съ той же пѣсней называется володарь. Чуб. ІІІ. 39.
Боченько, -ка, м. Ум. отъ бік.
Зара́ння I, -ня, с. Утреннее время. Півень співа поки з зарання, а далі спить, аж потіє. Ном., стр. 298, № 292.
Иршини, -шин, мн. = хрестини. Желех.
Кучопір, -перу, м. = кажан. Вх. Пч. І. 16.
Позбовтувати, -тую, -єш, гл. Взболтать (во множествѣ).
Умовний, -а, -е. 1) Условный. 2) Сговорчивый, котораго легко уговорить.
Устодолитися, -люся, -лишся, гл. Установиться (о погодѣ). Дощі й непогоди: не устодолиться ніяк. Васильк. у. Швидко місяцеві кватиря, — може устодолиться. Черк. у.
Утоптувати, -тую, -єш, сов. в. утоптати, -пчу, -чеш, гл. Утаптывать, утоптать. У топтала стежечку через яр. Шевч. 486.
Шейкатися, -каюся, -єшся, гл. Шататься, шнырять. Сквир. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАНЕВОЛЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.