Гони́тися, -ню́ся, -нишся, гл. 1) = Гнатися 1 и 2. Шось за парень за волом гонився. 2) — з ким. Гнать что. Паші нема, — уже він гонився з телятами на городи. 3) Имѣть случку. 4) — з ро́зумом. Размышлять, раздумывать. Він ся з розумом гонит що́ робити.
Зако́їти, -ко́ю, -їш, гл. Начать дѣлать дурное. Спусти їм, то таке закоють, і власть твою собі присвоить.
Знайомість, -мости, ж. Знакомство.
Лакузка, -ки, м. Ум. отъ лакуза.
Нишпорити, -рю, -риш, гл. Шарить, искать. По кишенях нишпорити, обшукувати наче злодія. Чого ти нишпориш у соломі?
Пірвати, -рву, -веш, гл.
1) Порвать, разорвать.
2) Схватить.
Позгнивати, -ваємо, -єте, гл. = погнити.
Прокрадатися, -да́юся, -єшся, сов. в. прокрастися, -дуся, -дешся, гл. 1) Ловиться, пойматься на воровствѣ, прокрасться. Крав, крав, але ж і прокрався. Слюсарь прокрався, а коваля покарали. 2) Прокрадываться, прокрасться. пройти тайкомъ. Ярема з Лейбою прокрались аж у будинок, в самий льох.
Сукнарь, -ря, м. Суконщикъ.
Сукно, -на́, с. Сукно. Купи ж, моя мати, сукна голубого, та покриєш, моя мати, мене молодого. Ум. суконце.
