Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заневільний

Заневі́льний, -а, -е. Лишенный воли, свободы, подневольный. Плаче та ридає, що долі немає, заневільний світ. Чуб. V. 603.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 71.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАНЕВІЛЬНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАНЕВІЛЬНИЙ"
Дзижча́ння, дзижча́ти Cм. Дзизчання, дзизчати.
Дочита́ти, -ся. Cм. дочитувати, -ся.
Капи, -пів, м. мн. Союзы у сапогъ.
Невіглас, -са, м. Невѣжда. Борз. у. З грішми дурня-невігласа почитують. Ном. № 1431.
Позагнуздувати, -дую, -єш, гл. Зануздать (многихъ).
Пороспізнавати, -наю, -єш, гл. То-же, что и розпізнати, но во множествѣ.
Птичий, -а, -е. = пташиний. Ном. №997.
Ріжний, -а, -е. = різний. З перцем, з шафраном, з ріжними приправами. Гол. IV. 304.
Розмиритися, -рюся, -ришся, гл. Разсориться.
Спороти, -рю́, -реш, гл. 1) Вспороть, изрыть. Споров (могилу) плуг тяженький. Рудан. І. 26. 2) Высѣчь. Бодай кат споров. Ном. № 3686.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАНЕВІЛЬНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.