Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заневільний

Заневі́льний, -а, -е. Лишенный воли, свободы, подневольный. Плаче та ридає, що долі немає, заневільний світ. Чуб. V. 603.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 71.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАНЕВІЛЬНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАНЕВІЛЬНИЙ"
Вечерниченьки, -ньок, ж. мн. ум. отъ вечерниці.
Жегна́ння, -ня, с. Прощаніе.
Жи́тка, -ки, ж. Образь жизни. Хиба ти на його житку завидуєш. Радом. у.
Зрадітися, -діюся, -єшся, гл. = зрадіти. Той чоловік зрадівся. ХС. IV. 16.
Метла́, -ли, ж. = мітла. Тільки явиться на небі метла, то буде війна. Чуб. І. 18.
Нахід, -ходу, м. Нашествіе.
Паперовий, -а, -е. 1) Бумажный. 2) Бѣлый какъ бумага. Ручки мої паперові, чом не робите? Чуб. V. 771.
Припняти, -пну, -неш, гл. = прип'ястя. А я скажу коника припняти. Чуб. V. 259.
Трудитися, -джу́ся, -дишся, гл. Трудиться, работать. Хто трудиться, той не журиться. Посл.
Чавкати, -каю, -єш, гл. Шлепать (по грязи, водѣ). Пішов чавкать і брьохаться осокою та очеретами. Сим. 199.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАНЕВІЛЬНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.