Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заніміти

Занімі́ти, -мі́ю, -єш, гл. 1) Занѣмѣть, онѣмѣть. Заніміли твої губочки. Мет. 293. 2) Потерять чувствительность. У мертвого зуби ніколи не болять, кости задубіли, зуби заніміли. Чуб. І. 125.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 73.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАНІМІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАНІМІТИ"
Зціплювати, -плюю, -єш, сов. в. зціпити, -плю, -пиш, гл.зуби, руку. Стискивать, стиснуть, сжимать, сжать.
Ким'ях, -ха, м. = кімнях, кім'ях.
Навте́к, навте́ки, навтікача́, навті́ки, нар. Убѣгая, убѣгать. Ми до його, а він зразу від нас на толоку навтек, та й не знайшли. Новомоск. у. А він навтеки. Черниг. г. Він через тин так і перескочив та навтікача. Рудч. Ск. II. 152. Як кажуть — підібравши клунки, а ну! чим тьху навтіки драть. Котл. Ен. VI. 83.
Панщанин, -на, м. Крѣпостной человѣкъ. К. Досв. 144. О. 1862. І. 60.
Поперемудровувати, -вую, -єш, гл. Перехитрить, перемудрить (многихъ).
Потріскатися, -каюся, -єшся, гл. Потрескаться. Ворота кам'яні од великого жару потріскались. Стор. МПр. 42.
Проголовувати, -вую, -єш, гл. Пробыть головой извѣстное время.
Пушок, -шку, м. Ум. отъ пух.
Тутошній, -я, -є. = тутешній.
Щербець, -цю, м. Раст. Thumus serpyllum. Вх. Пч. І. 13.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАНІМІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.