Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заніміти

Занімі́ти, -мі́ю, -єш, гл. 1) Занѣмѣть, онѣмѣть. Заніміли твої губочки. Мет. 293. 2) Потерять чувствительность. У мертвого зуби ніколи не болять, кости задубіли, зуби заніміли. Чуб. І. 125.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 73.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАНІМІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАНІМІТИ"
Да́та, -ти, ж. Число мѣсяца.
Заявля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. заяви́ти, -влю́, -виш, гл. Заявлять, заявить, объявлять, объявить. Моя любая дитино, заявляю тобі мою волю. Стор. МПр. 71. Треба, мати, людям заявляти. Чуб. V. 734.
Нап'ятнува́ти, -ную, -єш, гл. Заклеймить, отмѣтить. Нап'ятнуймо його, щоб і діти його знали, що за цяця був їх татуньо. Св. Л. 222.
Націляти, -ля́ю, -єш, сов. в. націлити, -лю, -лиш, гл. Нацѣливать, нацѣлить.
Нізчимний, -а, -е. Безъ всего, безъ приправы. Нізчимний борщ, неначе пійло. Ном. № 12313. Нізчимня страва. Г. Барв. 441.
Освячати, -ча́ю, -єш
Охижіти, -жію, -єш, гл. Разъяриться, озлиться. Годинонько ж моя! Як вона охижіла, яке страшне зробимся в неї те личко гоже. МВ. (О. 1862. III. 43).
Протовп, -пу, м. Проходъ (сквозь толпу). Лагодивсь.... шукати собі протовпу до кафедри. К. ХП. 27.
Старуватий, -а, -е. Довольно старый человѣкъ. Рк. Левиц.
Шараґи, -раґ, ж. Стоячая вѣшалка. Гайс. у. Таращ. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАНІМІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.