Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заніміти

Занімі́ти, -мі́ю, -єш, гл. 1) Занѣмѣть, онѣмѣть. Заніміли твої губочки. Мет. 293. 2) Потерять чувствительность. У мертвого зуби ніколи не болять, кости задубіли, зуби заніміли. Чуб. І. 125.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 73.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАНІМІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАНІМІТИ"
Агаря́нин, -на, м. Магометанинъ, турокъ. Кулишъ.
Гораздува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Жить въ довольствѣ, въ богатствѣ. Від того часу зачали гораздувати і до днесь гораздуют. Гн. II. 187.
Зуніятити, -я́чу, -тиш, гл. Сдѣлать уніятомъ. К. ПС. 139.
Муркота́ти, -кочу́, -чеш и муркотіти, -кочу, -тиш, гл. Мурлыкать. Бач, як кіт муркотить.
На́вхильки нар. = нахильці.
Папуга, -ги, ж. Попугай.
Погукування, -ня, с. Покрикиванья, крики, выкрики. Христя мерщій тікає у двір, а за нею слідом погукування та вигукування. Мир. Пов. II. 57.
Прихолодний, -а, -е. Холодноватый. Вх. Лем. 457.
Пузиритися, -рю́ся, -ришся, гл. 1) Вздуваться пузырями. Отце поганая багнюка, глянь, пузириться як. Греб. 369 2) Дуться.
Ростріскати, -каю, -єш, гл. = рострощити. Грім забив одного чоловіка, геть його ростріскав. Гн. І. 18.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАНІМІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.