Акваре́льний, -а, -е. Акварельный. Мені тепер дуже і дуже треба одну акварельну краску, називається вона сепія.
Боязливо, боязно, нар. = боязко. Так мені чогось сумно й боязно, аж моє серце мре. І сторожі боязно кричить, щоб злого пана не збудить.
Добува́ння, -ня, с. 1) Добываніе, пріобрѣтеніе. Піти на добування. 2) Доживаніе, дожитіе до срока.
Задуби́ти, -ся. Cм. задублювати, -ся.
Заси́джувати, -джую, -єш, сов. в. заси́діти, -джу, -диш, гл. 1) Просиживать, просидѣть. Гість лави не засидить, ліжка не залежить. 2) Насидѣть. Засиджене яйце.
Очиська, очи́ськ, с. мн. Ув. отъ очі. Ті очиська чорні, ті бровища аж сині.
Політниця I, -ці, ж. Работница, нанятая на лѣто.
Постигати, -га́ю, -єш, сов. в. постигти, -гну, -неш, гл.
1) Созрѣвать, созрѣть. Вітер повіває, жито постигає. Пшениця постигла жатись.
2) Поспѣвать, поспѣть, быть готовымъ. Уже й вечеря постигла, а батько не йде в хату. Хліб постиг, — виймаю.
3) Настигать, настичь, приспѣть, придти. Пятнадцятий год постиг. Смерть мене постигає саму. От його-то постигла лиха година.
4) Успѣвать, успѣть. Ще постигнемо до церкви. Добре, добре, шо постиг вовчик: із корови голова да хвостик. Де сам чорт не постигає, туди, мовляли, бабу посилає.
5) Холодѣть, похолодѣть. Як тобі дам, аж тобі в п'ятах постигне.
Слуп, -па, м. 1) Столбъ. , 2) Полоса воловьей выдѣланной шкуры вдоль спины, идущая на подошвы. Ум. слупе́ць, слупик, слупчик.
Цебенити II, -ню́, -ниш, гл. Сильно литься. Права ніжка рострощена, а з-під правого крила кров так і цебенить. Так і цебенить крів.
