Жердь, -ді, ж. Дышло въ вѣтряной мельницѣ, которымъ ее поворачиваютъ.
Зая́кати, -каю, -єш, гл. Заговорить, закричать: «Я! я!» Братця! хто хоче горілку панську пити? — Я! я! я! так усі й заякали.
Ложе́чник, -ка, м. 1) Ложечный мастеръ. 2) Футляръ для ложки, носившійся запорожцами у пояса. Підперезувались вони шкуратяним поясом і прив'язували до його гаман... з кресалом і губкою, швайку, — часом налагодить збрую і ложечник з ложкою.
Пірник, -ка, м. Пряникъ. Дітворі малій п'ятаччя, пірники й мандрики.
Поросючка, -ки, ж. Свинья съ поросятами. (Поросята) ссуть огрядну поросючку.
Проповідник, -ка, м. Проповѣдникъ.
Рідина, -ни, ж. Жидкость, жижица. Cм. рідота.
Турбування, -ня, с. Безпокойство, причиненіе безпокойства.
Хилкий, -а, -е. Гибкій, легко нагибающійся. Хилку лозинку і снігирь зігне.
Чимбарь, -ря, м. и пр. = чинбарь и пр.
