Волохатіти, -тію, -єш,, гл. Мохнатѣть.
Ле́гче, легше и ле́гчий, ле́гший, -а, -е. Сравн. ст. отъ легко, легкий. Нехай тебе Бог прощає та добрії люде; молись Богу та йди собі, — мені легше буде. Ум. ле́гш(ч)енько, ле́гш(ч)енький. Буду я для неї наймичку держати, щоб вона в мене легченько робила, щоб вона в мене хороше ходила.
Слабовінь, -вені, ж. Слабость. Переносно: слабый человѣкъ.
Спускати, -ка́ю, -єш, сов. в. спустити, спущу, -стиш, гл. Опускать, спустить; опускать, опустить. А ми коні спустимо. Як схоче, то й на гору повезе, а як не схоче, то й з гори спустить. Рушниками, що придбала, спусти мене в яму. Да нажени хмару чорнесеньку, да спусти дощик дрібнесенький. Ізійду я на горбочок, спущу голосочок. спустити во́ду. Спустить воду, дать ей сбѣжать. Може Москва випалила і Дніпро спустила в сине море? спускати луг. Дѣлать щелокъ. У понеділок не можна лугу спускати. — ціну. Сбавлять, сбавить цѣну. — дух. Испускать, испустить духъ, умереть.
2) Отпускать, отпустить. Спусти старця з села, прибуде йому й ума.
3) Случать, случить (животныхъ).
4) — на пожарі. Сжигать, сжечь. Моя галера цвіткована, мальована стала вся обідрана, на пожарі спускана.
Сп'юх, -ха, м. Раст. Hyoscyamus niger.
Танана! I меж., выраж. удивленіе.
Тридцятострунний, -а, -е. Съ тридцатью струнами (о музык. инструментѣ). Не славте кобзаря словами золотими, повісьте ви над ним його тридцятострунну.
Угудина, -ни, ж. = огудина.
Шалава, -ви, об. Разиня, медлительный человѣкъ.
Шелеснатий, -а, -е. Густолиственный и потому многошумный. Ясень шелеснатий.
