Біловинники, -ків, м. мн. Родъ зимнихъ яблокъ.
Гайнувати, -ную, -єш, гл. Небречь, растрачивать, мотать. Ти ж і сам колись був таким, як ми, дукою. Хто тобі, пеському синові, звелів гайнувати батьківщину. Хто в літі гайнує, той в зімі голодує. Заробить гроші, та й гайнує їми, — нічого не зостається в його. 2) Кутить, гулять. А кум з кумою в корчмі гайнує. 3) Производить безпорядокъ. Ну бігать, гомоніть, гайнувати, — аж усе піде жужмом.
Гу́ркало, -ла, с. 1) = Гуркотій. 2) Домовой. 2) Дѣтская игрушка: родъ погремушки на ниткѣ. 4) Маленькій водопадъ. 5) = Суреля. Одкидав сурелі (або гуркала).
Затьо́хкати, -каю, -єш, гл. 1) Запѣть (о соловьѣ). Затьохкав у садку соловейко. 2) Забиться (о сердцѣ). Серце затьохкало, як не вискоче.
Згрузи́ти, -жу́, -ви́ш, гл. — доро́гу. Размокшую отъ дождя дорогу испортить ѣздой, ходьбой. Так згрузять дорогу, що треба бичувать, щоб витягти воза.
Кіска, -ки, ж. Ум. отъ коса. 1) Употребляется какъ уменьшительное въ указанныхъ при словѣ коса значеніяхъ, преимущ. 1 и 2. Дівки гуляють, кісками мають. 2) Ножъ изъ куска косы; употребляется какъ обыкновенный ножъ, а иногда служить и вмѣсто бритвы. Пороблю було кіскою колеса млинові і п'ятірні, точнісінько, як у млині. 3) Родъ огорожи изъ хворосту. 4) Въ гуцульскихъ хатахъ вѣшаютъ, въ видѣ украшенія подъ образами соединенные попарно початки кукурузы, для чего покрывающіе ихъ листья сплетаются въ кіску. 5) Родъ вышивки.
Недряпуха, -хи, ж. = нечоса? Там дівчина нетьопуха запаску згубила: нетьопуха, недряпуха, нерублені поли.
Обрідкуватий, -а, -е. Рѣдковатый. Де хліб обрідкуватий, той на зерно кращий, а де густий, там ні.
Припивати, -ва́ю, -єш, гл. — до ко́го. При потчиваніи напиткомъ угощающій подносить чарку угощаемому, но, по просьбѣ послѣдняго, долженъ сперва выпить самъ (часто въ этомъ случаѣ отпивается только немного изъ рюмки), — это и называется приливати. Дружки співають, — я частую і від усякого прип'ю. До ляха медом і оковитою горілкою припиває.
Свободити, -джу́, -ди́ш, гл. Освободить. Всьому світу сина поробила, мир з неволі свободила.
