Височенький, -а, -е., Ум. отъ високий.
Кив II, -ва, м. Кивокъ, мимическій знакъ. Хто не слухає кива, той послухає кия. Там такий, що все на кивах та на мигах. Підсунувши вгору шлика кивом.
Козуря, -рі, м. Ум. и ласк. отъ козак. Лучче б, козурю, могли мої очі на потилиці опити, так би я міг із-за річки Висли на Україну поглядати.
Кушнирь, -ря́ и кушнір, -ра́, м. Овчинникъ, скорнякъ, мѣховщикъ. Побачимось у кушніра на жертці. Ідуть у двір, познімавши шапки, ніженські кушнирі. Він був кравець і кушнір. Кушнір чинить линтварі і смушки на кожухи.
Над'їда́ти, -да́ю, -єш, сов. в. над'ї́сти, -ї́м, -їси́, гл. Съѣдать, съѣсть часть.
Сповідатися, -даюся, -єшся, гл. Исповѣдываться. Сповідайтесь, панове, милосердному Богу. украинцевъ есть сов. в.: сповістися, -віщуся, -стишся — признаться кому.
Телеп меж., выражающее моментъ паденія, особенно во что-нибудь жидкое.
Тихіський, -а, -е. = тихісінький.
Хананок, -нка, м. Баловень. Ич хананок, що́ витіває. Як би не отой хананок — лошя, то б кобила була гладка.
Шкандиляти, -ля́ю, -єш, гл. = шкандибати.
