Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зана

Зана́, -ни́, ж. Раст. Головня зерновая, Uredo segetum. Дивись лишень... скільки Бог дав сьому чоловікові пшениці, та яка ж гарна, та чиста, нема в неї ні зани 1), ні кукілю. — 1) Зана — таке зілля, що як доспіє, то неначе сажа з квітки сиплеться і темнить пшеницю. Стор. І. 23.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 71.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАНА"
Буртіль, -ля, м. Свертокъ. Одна жінка вкрала буртіль краму. Кіевск. у.
Варувати, -ру́ю, -єш, гл. Хранить, беречь, остерегать отъ чего. Од огня варувала, од огня і од води, і од вшиткой пригоди. Гол. IV. 388.
Засну́ти Cм. засинати.
Змаліти, -лію, -єш, гл. Сдѣлаться меньше, уменьшиться. Желех.
Змітки, -ків, м. мн. = обметиця 1.
Капарства, -ви, ж. = капестра. Вх. Зн. 24.
Сіпачий, -а, -е. Относящійся къ сіпак'ѣ.
Скоса нар. Искоса. Скоса поглядає. Чуб. V. 1124.
Тмити, тмлю, тмиш, гл. Затемнять, дѣлать темнымъ. Шейк.
Царицин, -на, -не. Царицынъ. Царицине військо. Сторож. ІІ. 206.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.