Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зана

Зана́, -ни́, ж. Раст. Головня зерновая, Uredo segetum. Дивись лишень... скільки Бог дав сьому чоловікові пшениці, та яка ж гарна, та чиста, нема в неї ні зани 1), ні кукілю. — 1) Зана — таке зілля, що як доспіє, то неначе сажа з квітки сиплеться і темнить пшеницю. Стор. І. 23.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 71.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАНА"
Вербний, -а, -е. Вербный. — тиждень. Вербная недѣля. — неділя. Вербное воскресенье.
Вишіптувати, -тую, -єш, сов. в. вишептати, -пчу, -чеш, гл. Лѣчить, излѣчить заговоромъ. Баби вишіптують. О. 1862. V. 13. Я тебе (бишиху) вишіптую. Грин. II. 37. КС. 1893. VII. 587.
Залля́ти, -ля́ю, -єш, гл. = залити. Лучче було мене, мати, в купелі залляти, ніж такую нещасную на світ видавати. Чуб. V. 361.
Зася́яти, -ся́ю, -єш, гл. = засяти. Засяяли шаблі, як сонце з хмари. Чуб. III. 278.
Збур'Янува́тіти, -тію, -єш, гл. О травѣ: засориться сорными травами. Аф. 447.
Окрити, -ся. Cм. окривати, -ся.
Попоня, -ні, ж. = дерга. Добре, ненько, у попоні ходити до річки, не змерзнеш так як у спідниці. Волч. у.
Порскливий, -а, -е. = порский 1. Не спотикавшись, кінь порскливий біжить, пуска по вітру гриву. Греб. 327.
Потич нар. Внизъ головою. Яким він мені родич? Хиба що летів через тин потич. Посл. Ліз потич додомочку. Гол. II. 463.
Прохажка, -ки, ж. = прохідка. Вх. Зн. 57.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.