Вербниця, -ці, ж.
1) Вербная недѣля. Прийде вербниця, назад земля вернеться.
2) = вербляниця.
Галанці, -ців, м. мн. Узкіе брюки. У німецьких галанцях. Носили латані галанці.
Ґа́зда, -ди, м. Хозяинъ. Ум. Ґа́здик, ґа́здонька, ґа́здочка. Ґаздику, де ти ідеш? Ґаздойко, ту нема нікого?
Зві́дси, зві́дсі, зві́дсі́ль, звідсіля́, нар. Отсюда. Шкода ж тя, козаче, звідси відсилати. Іди собі звідсі! Пусти мене звідси додому на Вкраїну.
Зіпа́ти, -па́ю, -єш, гл. 1) Кричать, орать. То піп дурний — нащесерце зіпає. 2) = зіхати 2 и 3. Курєтко туй-туй здохне; от іще зіпає ледві.
Класний, -а, -е. Классный.
Кошівниця, -ці, ж. Корзина для храненія зерна = кошіль 2. Там в кошівниці трохи зернища.
Мости́на, -ни, ж. 1) Половица. Ой зірви, синку, в коморі мостину, сховай, синку, чужую дитину. 2) Полъ.
Пійниця, -ці, ж. Участники свадьбы, отправляемые отъ жениха за невѣстой.
Флигош, -ша, м. Бродяга.
