Базікати, -каю, -єш, гл. Болтать, балагурить, калякать. Годі не знать що базікать! Проміж себе дещо базікають, мов вода на лотоках шумить.
Бодрити, -рю́, -риш, гл. Выпрямляться, бодриться. Чом бо ви, паничу, не бодрите собі?.. а то увесь у сотулу.
Борінка, -ки, ж. Ум. отъ борона.
Вуличанин, -на, м. Участникъ гульбищъ и увеселеній молодежи на вулиці 2.
Досі́пати, -паю, -єш, гл. 1) Додергать. 2) Достать, добыть. А що, синку, досіпав де грошенят? — Досіпаєш!... таке тепер і стало!
Озизти, -зну, -неш, гл. Обрюзгнуть. Дитина озизла.
Пошморгом нар. Соскользнувъ, сорвавшись. Пішла сокира пошморгом по дереві та мене по руці.
Тюжити, -жу, -жиш, гл.
1) Бить, колотить. Тюжать її молоду що-дня. Як попав же його батько в руки, як почав тюжити! Тюжив, тюжив — поки аж проситись почав.
2) Ругать. А й лаються ж!... Боже мій! Так і тюжать, так і тюжать один одного.
3) Литься, идти (о дождѣ). А на дворі дощ тюжить такий як із відра.
Устрахнутися, -нуся, -нешся, гл. Испугаться.
Цибатий, -а, -е. Длинноногій. Цибатий, як журавель. Ум. цибатенький.
