Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

занехати

Занеха́ти, -ха́ю, -єш, гл. Оставить, покинуть, пренебречь. Любив же я дівча змалу, а тепера занехаю, бо вже иншу милу маю. Грин. III. 681. А я таку занехала матусину волю. Гол. IV. 445. Нещасливе закохання треба занехати. Гол. І. 297.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 72.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАНЕХАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАНЕХАТИ"
Безвідходний, -а, -е. Безотлучный.
Бентег, -га, м. Послушникъ. Доволі вибув послушником бентегом! З бентега вийшов не один козак.... ще в ченці не постригсь, не зрікся миру, — пійду проллю за християнство крів. К. ПС. 69.
Будівництво, -ва, с. Строительство, архитектура.
Завива́ти II, -ва́ю, -єш, сов. в. зави́ти, -ви́ю, -єш, гл. Завывать, завыть. Завив як вовк. Ном. 2382. По козакові вовченьки завили. Чуб. Сердитий вітер завива. Шевч. 26.
Існий, існісінький, існісінько. Cм. істний, істнісінький, істнісінько.
Плечевий, -а́, -е́ Плечевой, къ плечу относящійся. рушник плечеви́й. Полотенце, которымъ повязываютъ старостів на сватаньѣ. Вас. 167.
Понурок, -рка, м. пт. Colymbus, гагара; морской попугай. Вх. Пч. II. 9.
Поосолоджувати, -джую, -єш, гл. Усладить (многихъ).
Тринькало, -ла, м. Расточитель, мотъ.
Хирявий, -а, -е. = хирний. Хирява баба, як гирява макітра. Ном. № 14 274. Хирява шляхта знов усе догори ногами переверне. Стор. МПр. 46.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАНЕХАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.