Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

занехати

Занеха́ти, -ха́ю, -єш, гл. Оставить, покинуть, пренебречь. Любив же я дівча змалу, а тепера занехаю, бо вже иншу милу маю. Грин. III. 681. А я таку занехала матусину волю. Гол. IV. 445. Нещасливе закохання треба занехати. Гол. І. 297.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 72.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАНЕХАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАНЕХАТИ"
До́теп, -пу, м. Остроуміе, искусство.
Закінчи́тися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Закончиться, окончиться. А тисяча годів у тебе — день єдиний, вчорашній ніби день, що сю ніч закінчився. К. Пс. 24. День закінчився весільним бенкетом. Стор. МПр. 73.
Качання II, -ня, с. соб. отъ качан. Ум. качаннячко. Капуста моя ще й качаннячко. Грин. III. 229.
Кочування, -ня, с. Кочевье, лагерь, временное поселеніе. Котл. Ен.
Падчерка, падчірка, -ки, ж. Падчерица. Да не жаль мені теї падчерки. Чуб. III. 486.
Покинути Cм. покидати.
Притамний, -а, -е. = притаманний. Тут досить знаю, що се його притамний баран, а він ні та й ні. Уман. у.
Сідляр, -ра, м. Сѣдѣльщикъ. Гол. IV. 185.
Сміть, -ти, ж. Мятель. Угор.
Чморкнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ чмо́ркати. Чморкнула вода. Вх. Зн. 81.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАНЕХАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.