Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

занютувати

Занютува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Заклепать (о гвоздѣ или винтѣ). Рк. Левиц. Та не крути, нічого не буде: бачиш, тут не гайка, а занютовано. Брацл. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 73.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАНЮТУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАНЮТУВАТИ"
Ґурґу́ла, -ли, ж. = Ґорґоля. Вх. Лем. 408.
Заму́чити, -чу, -чиш, гл. Замучить. Ви, жидове, Христа замучили. Чуб. III. 353.
Нуль, -ля́, м. Нуль. Нулі минаються при складуванні. К. Грам. 101.
Осетрина, -ни, ж. Осетрина. Чорнявая, білявая на вечерю просить... що на рибу осетрину, на білу перину. Чуб. V. 316.
Позасмучувати, -чую, -єш, гл. Опечалить (многихъ). Усіх ти, синку, позасмучував, отак недобре живучи. Харьк. у.
Простягати, -га́ю, -єш, сов. в. простягти, -гну, -неш, гл. Протягивать, протянуть, простереть. Він простяг руку та й поблагословив мене. МВ. І. 17.
Розголосити Cм. розголошати.
Росклинки, -ків, м. мн. Украшенные рѣзьбой верхніе концы столбовъ по обѣимъ сторонамъ дверець, ведущихъ на крыльцо. Шух. І. 105.
Таїтися, таюся, -їшся, гл. Скрываться, не обнаруживаться. Що зробила — не таїсь, признайсь лучче. Як ми не таїлись од матері, а вона таки провідалась про наш гріх. Стор. МПр. 35.
Штучечка, -ки, ж. Ум. отъ штука.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАНЮТУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.