Божкарь, -ря, м. Ханжа, святоша.
Вишкребти Cм. вишкрібати.
Підкидати, -да́ю, -єш, сов. в. підкинути, -ну, -неш, гл.
1) Подбрасывать, подбросить вверхъ. Хто вище підкине оцю булаву, то того буде озеро.
2) Подбрасывать, подбросить; подложить, подкинуть; прибавить. Підкинув його під припічок. Дитину підкинути кому. Пішов підкинуть волам сіна. Був у їх стожок сіна, то чоловік підкине, то воно й ззість. А підкинь у грубу ще дров.
3) Придѣлывать, придѣлать что либо. Підкинути нову вісь. Підкинути підметки.
Попригороджувати, -джую, -єш, гл. Пригородить (во множествѣ).
Пошпарувати, -ру́ю, -єш, гл. Замазать въ стѣнѣ глиной щели и углубленія.
Приборкати Cм. приборкувати.
Розлічувати, -чую, -єш, сов. в. розлічи́ти, -чу́, -чиш, гл. Разсчитывать, разсчитать, расчесть. Поки розлічила гроші, то ви вже й побігли.
Упірний, -а, -е. = упертий. Упірна коза вовку користь.
Шварц, -цу, м. Вакса. Чоботи до шварцу.
Шпувати, -шпую, -єш, гл.
1) Дуть съ силой, бурно. Зімою у нас добре буря шпує.
2) Волноваться, бушевать. В Італію ми не доїдем, бо море дуже щось шпує.
3) Брызгать, вспрыскивать. Од пристріту знахарка бере шклянку чи кухлик води, кида туди жарину, витира хорого сіллю, шпує тією водою і дає й хлиснуть її.
4) Искать (объ охотничьей собакѣ). От уже почала шпувати: може зжене перепелицю або що.
