Виставати, -стаю, -єш, сов. в. вистати, -стану, -неш, гл.
1) Быть достаточнымъ ставать, стать. Употребляется только безлично. Як вистало на юшку, то вистане й на петрушку.
2) Выступать, выступить, выйти, уйти. Вже (молода) з панянства вистає, до старих людей пристає.
3) Выдаваться, выдаться впередъ, выступить.
Відчарувати, -ру́ю, -єш, гл. Путемъ колдовства заставить одного любящаго оставить другого. Сидить руда з моїм милим... Таки руду одчарую, з милим наживуся.
Заполіти́ти, -таю, -єш, гл. Залетать впередъ; забѣгать мысленно впередъ. Чи їстимете... — Ні, ні! — А що ж я вам даю хиба? — Та я знаю що. — А що? — Молоко. — Еге, мовляли! Яблуко даю! — То давайте, їстиму! — То-то! не заполітайте ж ніколи!
Кайма, -ми, ж.? Ой увійди, батеньку, увійди, з кайми віночок іздійму.
Пупець, -пця́, м.
1) Ум. отъ пуп. Купець, щоб тобі усох пупець.
3) Пуповина. Дитині в її животі пупець... обмотався довкола шиї.
3) Пупокъ, птичій желудокъ.
4) Часть косы (инструмента). Cм. коса 1.
Рупа, -пи, ж. Яма, въ которой держатъ зимой картофель.
Спар, -ру, м.
1) = спека.
2) = садно.
Спішний, -а, -е. Торопливый, спѣшный. Робота спішна, як кажуть, людей смішить.
Стрюк, -ка, м. = струк. Ум. стрючо́к, стрюче́чок.
Широчезний, широченний, -а, -е. Очень широкій.
