Заважа́ти II, -жа́ю, -єш, гл. заважувати. А в кишені три шеляги, та й ті заважають. Бачця, нічого не заважають слова, а Леся, да й сама Череваниха, насилу змогли дивитись без сліз на ту нещасливу невісту.
Іменини, -ни́н, ж. мн. Именины. Прийшли іменини Потоцького.
Куцан, -на, м. = куцак. Чоловік ставив свічечки в церкві, а дійшовши до св. Михайла приліпив йому одну, а куцанові другу. — Не ліпи, — кажуть, — там! — Мені наказував батько — і того, мов, не гніви, і того не дражни. Музика да мірошник наче родичі, прости Господи, куцану.
Лепешни́к и лепешняк, -ка́, м. Раст. Scirpus sylvaticus. Cм. лепеха 2.
Отягати, -гаю, -єш, сов. в. отягти, -гну, -гнеш, гл. Оттягивать, оттянуть (внизъ своею тяжестью). Червонці аж кишеню мені отягнули.
Псалтирка, -ки, ж. Книга псалтырь. Ум. псалти́рочка. Дякові пишу чорну ягницю, щоби читав псалтирочку цілую нічку.
Самодержавність, -ности, ж. Самодержавіе, неограниченный образъ правленія.
Суміти, -мі́ю, -єш, гл. Дѣлаться печальнымъ, грустнымъ. Вороги суміли й трепетали.
Тверезісічко нар. = тверезісінько.
Терпець, -пцю, м. Терпѣніе. Еге! терпи, — що терпець увірвався. Багач не має терпцю, приходит знову і знову.
