Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заноричитися

Занори́читися, -чуся, -чишся, гл. Упасть лицомъ внизъ. Він підскочив ти пихиць її! так і заноричилась! Черниг. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 73.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАНОРИЧИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАНОРИЧИТИСЯ"
Гри́ще, -ща, с. Игрище, мѣсто для игры; праздничныя забавы молодежи. Мил. 61. Вари, мати, вечеряти, я піду на грище: уже ж мені наскучило пребісяче днище. Грин. ІІІ. 647. На грищі співала. Греб. 398.
Джорело, -ла, с. и пр. = Джерело и пр.
Меделя́н, -на, м. Ирландская собака, Canis molossus.
Межува́тися, -жуся, -єшся, гл. Размежевываться.  
Мі́сяшний, місяшник, місяшно. Cм. місячний, місячник, місячно.
Неспокійник, -ка, м. Безпокойный человѣкъ.
Опукуватий, -а, -е. = опуклий. Бочка опукувата. Волч. у.
Полошкати, -каю, -єш, гл. Вспугивать.
Черчатка, -ки, ж. = червчатка. Ум. черчаточка.
Шибко нар. Стремительно, быстро, порывисто. Стій ти, човен, не шибко біжи. Чуб. V. 505.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАНОРИЧИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.