Дрото́чок, -чка, м. Ум. отъ. дріт.
Ковзалка, -ки, ж. Катокъ на льду.
Монтеля́ти, -ля́ю, -єш, гл. = майталати. Вітер дерево монтеля.
Острів, -рова, м.
1) Островъ. Стоїть над морем: ніяк на острів не достанеться.
2) = острева. Ум. острівець.
Пірнач, -ча, м. Булава, въ которой вмѣсто шара рядъ металлическихъ дощечекъ (называющихся перами), расположенныхъ вокругъ стержня; знакъ власти полковника. Рейментарський пірнач.
Побадьорнішати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться бодрѣе.
Скаржити, -жу, -жиш, гл. — кого. Подавать жалобу на кого. Вишукавсь якийсь родич, шинкарю небіжчику, що скаржити прийшов. Вже їго перед паном Богом скаржит.
Термосити 1, -шу, -сиш, гл. Рвать; дергать; тормошить. Свиня термосить сорочку. Було не савити, не варварити, ні амбросити, іно куделю термосити. Піде маленьке і термосить тата: вставайте.
Турченя, -няти, м. Турокъ-ребенокъ. Ум. турченятко. Люляй, люляй, турченятко!
Хамів, -мова, -ве Принадлежащій хаму. хамів сину! Ругательство. Яремо! герш-ту, хамів сину.
