Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заохочувати

Заохо́чувати, -чую, -єш, сов. в. заохо́тити, -хо́чу, -тиш, гл. Возбуждать, возбудить желаніе, привлекать, привлечь, поощрять, поощрить. Роздмухували огонь на Україні, заохочуючи благочестивих до Унії. Левиц. І. (Правда 1868, 485). Він, щоб нас удруге заохотити, давав нам на обід баранини і кашу молошну. Грин. II. 233. Ми, старії, тільки поїдемо поле зажати, молодіж заохотити. Г. Барв. 16.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 74.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАОХОЧУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАОХОЧУВАТИ"
Бридь, -ді, ж. = брид 1. Там така бридь, що й плюнути не варто. Фр. Пр. 126.
Возниця, -ці, м. = візниця. Ум. возниченько. Мет. 225.
Гальмування, -ня, с. Дѣйствіе тормозящаго, торможеніе, останавливаніе.
Дити́нник, -ка, м. Матка, Uterus. Каневск. у.
Дубе́ць, -бця́, м. 1) Молодой дубъ. Ой у лісі під дубцем стоїть дівка з молодцем. Грин. ІІІ. 168. 2) Прутъ, палочка. Треба назламувать дубців з усякого дерева. Грин. І. 180. Поэтому также — розга. Не дубцем, так лозиною. Ном. Треба його дубцем бить. Грин. ІІІ. 553. Ум. ду́бчик, ду́бчичок.
Запра́вжній, -я, -є. = справжній. Встав заправжній мертвець. Драг. 62.
Кописточка, -ки, ж. Ум. отъ копистка.
Курій II, -рія, м. 1) Гермафродитъ куриной породы. Вх. Пч. I. 14.2) Еврейскій мясникъ, рѣжущій птицу. Желех.
Оргія, -гії, ж. Оргія. Мерзений Рим з Нероном в паскудних оргіях конав. Шевч. ІІ. 170.
Хвіяти, хвію, -єш, гл.до ко́го, чого. Склоняться къ кому, чему. На городі дві тополі, трета до них хвіє. Гол. І. 269.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАОХОЧУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.