Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заохочувати

Заохо́чувати, -чую, -єш, сов. в. заохо́тити, -хо́чу, -тиш, гл. Возбуждать, возбудить желаніе, привлекать, привлечь, поощрять, поощрить. Роздмухували огонь на Україні, заохочуючи благочестивих до Унії. Левиц. І. (Правда 1868, 485). Він, щоб нас удруге заохотити, давав нам на обід баранини і кашу молошну. Грин. II. 233. Ми, старії, тільки поїдемо поле зажати, молодіж заохотити. Г. Барв. 16.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 74.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАОХОЧУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАОХОЧУВАТИ"
Досто́тно нар. Точно, точь въ точь. Черк. у.
Дру́жбів, -бова, -ве Принадлежащій дружбі. Грин. ІІІ. 506. Дружка за столом надіває дружбову шапку. О. 1862. IV. 18.
Ненажерливий, -а, -е. Ненасытный, обжорливый. Скатертина душа ненажерлива. Ном. № 12126.
Потоптом нар. Топча. Стоптали кіньми над Горинню чату і потоптом ідуть по всій Волині. К. ЦН. 171. Як одкрив ворота, то чужоземці ввалились у Києв да й пішли потоптом. ЗОЮР. І. 4.
Проколоти, -ся. Cм. проколювати, -ся.
Розгрішати, -ша́ю, -єш, сов. в. розгріши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Разрѣшать, разрѣшить, отпустить грѣхи. Гн. II. 141.
Сказитися, -жуся, -зишся, гл. 1) Взбѣситься. Собака сказилася. Трохи з серця не сказився. Стор. МПр. 44. 2) Испортиться. Желех. Гн. І. 53.
Тетін, -на, -не. Тетинъ. Вх. Лем. 473.
Угорський, -а, -е. Венгерскій. Король угорський. Ном. № 11699.
Шкодливо нар. = шкідливо.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАОХОЧУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.