Визівнути, -ну, -неш, гл. — духа. Испустить духъ. Бито коло стовпа киями поти, поки й духа визівнув.
Винен, винна, -не = і. винний. Винен був п'ятдесят рублів. Чи винен той голуб, що сокіл убив?
Зві́чний, -а, -е. Старинный. І погані звичаї часто тримаються через те тільки, що вони звічні.
Обрепкатися, -каюся, -єшся, гл. Обожраться.
Окукобитися, -блюся, -бишся, гл.
1) Свить гнѣздо.
2) Устроиться, устроить хозяйство. Так окукобилась, мов та горличка.
Перетика, -ки, ж.
1) Преграда. На наших огородах нема а ніде ніякої перетики, хоч наскрізь пройди. Доїхав до перетики, спинив біля кормчи коней. Плетень въ глухомъ заулкѣ, тупикѣ.
2) Граница между двумя владѣніями, образуемая рядомъ деревьевъ? У перетику ходила по горіхи (по опеньки, по дрова).
3) Поперечная цвѣтная полоска на бѣломъ.
Попеліти, -лію, -єш, гл. Обращаться въ пепелъ.
Розмишляти, -ля́ю, -єш, сов. в. розми́слити, -слю, -лиш, гл.
1) Размышлять, размыслить. Зачав Адам розмишлять: як би нам хліба достати.
2) Понимать, понять, смыслить. Так навіженний цап на ввесь окіл гукав. Хазяїн річ таку почувши, а по цапиному він дещо розмишляв....
Скорчитися, -чуся, -чишся, гл. Скорчиться, согнуться. Скорчився, як циганський батько. Скорчився, зморщився та й зажурився.
Стрижча, -чати, с. = стригун. Ум. стрижчатко.
