Відворотний, -а, -е. Отвратительный. Відворотне таке воно на смак.
Дого́нити I, -ню, -ниш, гл. = I Доганяти. 1) Ой ти зоре та вечірняя, чом нерано ізіходила, чом місяця не догонила? Вже погоня її догонила. 2) От став той хлопець гнать позу. Тілько що став до воріт догонити, а вже стоїть той дід на воротях.
Збуря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. збу́рити, -рю, -риш, гл. 1) Разорять, разорить, разрушать, разрушить, повалить. Мов городи, що ти збурив, пам'ять його зникла. 2) Волновать, взволновать, возмущать, возмутить. Та дума блискавкою мигнула в його голові, збурила всю кров.
Ізв.. Cм. зв.
Камінний, -а, -е. Каменный. Всюда гори киміннії, всюда ріки водянії. Антосьо сидів як камінний.
Качанка, -ки, ж. Порода дыни. Черномор.
Ласкаво нар. 1) Благосклонно, милостиво, снисходительно. Наш заступнице благий, приникни з неба і споглянь ласкаво з висоти на мене. 2) Кротко, ласково, привѣтливо, любезно. Вислухає тебе ласкаво і нагороду дасть. Спитай мене, молодичко! — озвалась стара бабуся..., поглядаючи на мене ласкаво. Ум. ласкавенько.
Плисти, -ву́, -ве́ш, гл.
1) Плыть. Ой як лебедям плисти против води важко. Гиля, гиля, білі гуси, на річеньку плисти.
2) О зернѣ; высыпаться. Вівса ми ще не пожали, а він пливе.
Сірчаний, -а, -е. Сѣрный.
Чабанистий, -а, -е. = чабаний. Ідут воли з Московщини, а все чабанисті.
