Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зам'ятися

Зам'я́тися и замня́тися, -нуся, -не́шся, гл. 1) Замяться. Як не той став хлопець, оставшись з панянками: зам'явся зараз, закахикав. Св. Л. 121. 2) Начать чувствовать себя больнымъ. Чогось мале наше зам'ялось, головка гаряча і невеселе таке. Коли б ще не занедужало. Черниг. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 71.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАМ'ЯТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАМ'ЯТИСЯ"
Відьма, -ми, ж. 1) Вѣдьма. Гірша відьма вчена, як родима. Ном. № 235. 2) Бабочка махаонъ, длиннохвостка, Papilio machaon. Радом. у. 3) Родъ карточной игры, подобной русскому фофану. КС. 1887. VI. 464. Ув. відьмище, відюга, відюха. Г. Барв. 449. Ту хату я знайшов одначе, в которій відьмище жила. Алв. 83. Проклята відюха причарувала. К. ПС. 46.
Кедзі-кедзі! меж. Призывъ козъ. Вх. Зн. 24.
Куточок, -чка, м. 1) Ум. отъ куто́к. І ніхто не бачив, що мала дитина у куточку плаче. Шевч. 206. І знову на небо, бо на землі горе, бо на їй широкій куточка нема тому, хто все знає, тому, хто все чув. Шевч. 9. 2) Весенняя игра, которая называется еще и мышкою. Чуб. III. 101.
Наробля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. наробити, -блю́, -биш, гл. 1) Дѣлать, надѣлать. Прости мені, мій батечку, що я наробила! Шевч. 73. Пинчуки багацько лиха нам наробили. Стор. Та жалю наробила, та серце засмутила. Грин. III. 230. 2) Нарабатывать, наработать.
Насмальцьовувати, -вую, -єш, сов. в. насмальцювати, -цюю, -єш, гл. Намазывать, намазать жиромъ, саломъ.
Повідкопувати, -пую, -єш, гл. Откопать (во множествѣ). Де які батько позакопував гроші, то тепер він повідкопував та й багатіє. Харьк.
Рабівництво, -ва, с. Грабежъ, грабительство.
Стародавній, -я, -є. Старинный, древній. К. ЧР. 272. І дід насупившись сидить, згадавши стародавній світ. Греб. 360. Кузьмо-Дем'яне, стародавній ковалю! Чуб. II. 255. Башти стародавнього замку князів Вишневецьких. Стор. МПр. 62.
Староденний, -а, -е. Старый, старинный. Сумує Корсунь староденний. Шевч. Староденний Дніпро. О. 1862. VI. 19.
Сунутися 2, -нуся, -нешся, гл. Броситься, ринуться. Сунулись тії тури в пущу, так і виваляли дерево; а князь за ними знай пускає стрілку за стрілкою. К. (ЗОЮР. II. 204). Він до челяді сунеться, — і челядь пропала. Шевч. ІІ. 28.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАМ'ЯТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.