Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заніматися

Заніма́тися, -ма́юся, -єшся, сов. в. зайня́тися и заня́тися, -ймуся, -мешся, гл. Загораться, загорѣться, воспламеняться, воспламениться. Дмеш, дмеш, — ніяк не займається. Дров нарубав гнилих, то вони підсохнуть трохи та й займуться. Рудч. Ск. І. 124. Еге, гаси тепер, як занялось! Хата, 138. на зорю, на світ займа́тися. Свѣтать. Почина на світ займатись. МВ. ІІ. 61. Іще й на зорю не займається — імла.МВ. І. 13. 2) Краснѣть, покраснѣть отъ гнѣва, вспыхивать, вспыхнуть. А він як відкаже добре панові, то той так і займеться. Черк. у. Очі горіли, вся зайнялась і уші почервоніли. Г. Барв. 218. 3) дух заня́вся. Дыханіе захватило. Руки й ноги затрусились, у животі похолонуло, і дух занявсь, а сама ні з місця. Кв. І. 31.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 44.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАНІМАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАНІМАТИСЯ"
Ґруля́нка, -ки, ж. Стебли и листья картофеля. Вх. Лем. 408.
Дворя́к, -ка́, м. = Двора́к. Ум. Дворя́ченько. Став дворяченько да став на поміст, прилітає до дворяка вість. — Здоров, здоров, пане зятю, чужий та не наш, бо вже твоїй миленької на світі не мат. Чуб. V. 366.
До́вбом нар. Долбя. Узяв ніж та так довбом і б'є у голову чоловіка. Волч. у.
Домости́ти, -ся. Cм. домощувати, -ся.
Курок, -рка, м. Курокъ. Да вже шаблі заржавіли, мушкети без курків, а ще серце козацькеє не боїться турків. Макс. Одвів курка і вже хотів був стріляти. Чуб. І. 154.
Лихо́та, -ти, ж. Злонравіе; задорливость. Ний горілочку, випивай смакоту, бий жінку, вибивай лихоту. Чуб. V. 1100. У Котл. о Даресѣ, который сперва задорно вызывалъ на бой, а затѣмъ испугался болѣе сильнаго противника. Дарес не рад своїй лихоті. Котл. Ен. II. 19.
Межи́сітка, -ки, ж. Остатокъ послѣ сѣянія муки, мелкіе отруби. Сяка-така межисітка. Ном. № 13868.
Нагаї́ще, -а, м. Ув. отъ нагай.
Понаплоджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Наплодиться (во множествѣ). Сухе літо, так багато всякої черви понаплоджувалося. Харьк. у.
Привертати, -та́ю, -єш, сов. в. приверну́ти, -ну́, неш, гл. 1) Поворачивать, поворотить къ чему (при ѣздѣ). Нехай вони човни до берега привертають. АД. І. 248. Коло мого дворика козаченько кониченьком грає, да все до моїх ворітечок коня привертає. Чуб. V. 150. 2) Располагать, расположить, склонять, склонить къ чему. 3) Наваливать, навалить чѣмъ-либо тяжелымъ сверху. В вишневім садочку схоронила, сирою землею пригорнула, біленьким камінцем привернула. Чуб. V. 781. Десь мого милого сира земля привернула. Рудч. Чп. 137. 4) Возвращать, возвратить. Назад до життя привернув. Гн. І. 112. 5) Запошивать, запошить. Шух. І. 153.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАНІМАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.