Баламкати, -каю, -єш, гл. Протяжно звонить въ одинъ колоколъ.
Дити́нитися, -нюся, -нишся, гл. 1) Ребячиться, корчить изъ себя дитя. Ось не дитинься та приймай гроші за теля. 2) Впадать въ дѣтство.
Забра́ти, -ся. Cм. забірати, -ся.
Завини́ти, -ню́, -ни́ш, гл. 1) Задолжать. А цибулька ся не вродила, а я довжок завинила. Завинив я йому тридцять карбованців. 2) Провиниться. А що ж бо я кому завинила, за що ж мене ала доля побила?
Засно́вання, -ня, с. Закладка (постройки) и угощеніе по поводу этого.
Моска́льство, -ва, с. 1) соб. отъ москаль. 2) Обрусѣлость. Українську натуру я добре знаю. Все се москальство лежить на їх, як на волу сідло.
Пастирка, -ки, ж. пт. Motacilla, трясогузка. Cм. пастушка.
Пектися, -чуся, -че́шся, гл.
1) Жариться, печься. Мерзла в ніч, а в день пеклась. Ой косить хазяїн та на степу сіно, та на сонці печеться.
2) Печься. Сам міситься, сам і печеться.
3) Жариться. Курка печеться.
Пережовтити, -вчу, -тиш, гл. Слишкомъ пожелтить.
Світ, -ту, м. 1) Свѣтъ, разсвѣтъ. Коли ж так перед світом — аж Важко гарчить. Ой без милого соловейка і світ не світає. Поки світ-сонця дівкою не буду. світ-зоря. Разсвѣтъ. Ой уставай, мій миленький, вже на дворі світ-зоря. на світ займатися. Свѣтать. на світ благословлятися. Разсвѣтать. Ось нічка утекла, мов стало розсвітать, мов почало на світ благословляться. 2) Свѣтъ, міръ, вселенная. Хто ж в світі знає, що Бог гадає. Ще я хочу на світі пожити. Над нашого козаченька і в світі немає. се не близький світ. Туда далеко. Не близький світ од Хоменкового хутора сюди теліпатися. світ за очі, за очима. Куда глаза глядять. Пішов — змандрував, бідолаха, світ за очі, — тільки й бачили. у. Іду світ за очі. — зав'язати. Лишить свободы, стѣснить. світу запобігти. Получить помощь. світом ся блукати. Бродить по міру. А не пущу тя більше світом ся блукати. світ мені піднявся. Мнѣ стало веселѣе, отраднѣе. від світа дурень. Всесвѣтный дуракъ. піти у світи, — світами. Пойти бродить по свѣту. Я йду в світи. Взяла його на плечі і понесла світами. у світах. Не дома, въ мірѣ. Я ж би тую Україну кругом облітала, я ж би свого миленького в світах пізнавала. яким світом? Какимь образомъ? Мала-м трої дітей, всі трої сі потопили нараз. Ксьондз зачав тоди питати: яким світом, що, як? Ум. світо́н, світочок, світонько. Ой уставай-же, мій миленький, — ой вже на дворі світок біленький. Пійду я по гірочці, гляну я по світочку. ні в світочку. Никогда. Щоб там посвариться з ким. як другі, то ні в світочку. За дрібними слізоньками світонька не бачу. Ой горенько мені на світоньку. Г.
