Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відданиця

Відданиця, -ці, ж. Невѣста. О. 1861. XI. 49. Св. Л. 134.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 211.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДДАНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДДАНИЦЯ"
Безстрашний, -а Безстрашный. Такий безстрашний, то стілко вже він не воював, ніколи страху не знав. Мнж. 60.
Вітцівський, -а, -е. = батьківський. Желех.
Доква́сити, -ся. Cм. доквашувати, -ся.
Залі́зти Cм. залазити.
Коливати, -ва́ю, -єш, гл. 1) Колебать, качать. Стоїть дід над водою, коливає бородою. Ном., стр. 296, № 207. Верби та садовина поперехилялись через тини та коливають віттям, куди вітер віє. О. 1862. IX. 60. 2) Идти медленно; идти переваливаясь. Стара пані немов одужала: коливає з кімнати до кімнати, виглядає у кожне віконт. МВ. (О. 1862. III. 35).
Молода́н, -на, м. 1) Молодчикъ. Козаченьку, де ти, молодане? Мкр. Н. 10. Ой у мого молодана біле личко, як у пана. Чуб. V. 15. 2) Молодоженъ. Черк. у.
Надожда́ти Cм. наджидати.
Обважніти, -ні́ю, -єш, гл. Отяжелѣть. І ноги й руки так обважніли, що й лихо. Васильк. у.
Порплі, -лів, м. мн. = порплиця 2. Вх. Зн. 53.
Храмувати, -мую, -єш, гл. Праздновать храмовой праздникъ. Спорядилась іти храмувати до тітки в друге село. Г. Барв. 103.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДДАНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.