Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відданиця

Відданиця, -ці, ж. Невѣста. О. 1861. XI. 49. Св. Л. 134.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 211.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДДАНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДДАНИЦЯ"
Біз, бозу, м. = буз. Владим. у. Волын. г.
Виснитися Cм. висинатися.
Зати́шитися, -шуся, -шишся, гл. = затихнути. Затишивсь уже грім — не грімить. Конст. у.
Мени́ни, -ни́н, ж. мн. Именины. Мир. ХРВ. 109. У пана менини. Мнж. 107.
Облудниця, -ці, ж. Лицемѣрка, притворщица.
Петрівчаний, -а, -е. = петрівній. Петрівчаний день. Ном. № 13097.
Розстати, -стану, -неш, гл. Уничтожиться, перестать существовать. Що ся стало, розстати не мусить. Ном. № 5237.
Семірка, -ки, ж. Полотно, тканое въ семь пасмъ.
Стожалля, -ля, с. Мѣсто, гдѣ ставятъ стоги.
Убейкатися, -каюся, -єшся, гл. Обпачкаться. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДДАНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.