Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відданиця

Відданиця, -ці, ж. Невѣста. О. 1861. XI. 49. Св. Л. 134.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 211.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДДАНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДДАНИЦЯ"
Арме́н, -на, м. = Вірме́н. Чуб. Г. 179.
Гірчишник, -ка, м. Горчичникъ.
Гребови́цький, -а, -е. Относящійся къ гребовиц'ѣ. Пісні гребовицькі. Грин. ІІІ. 127.
Дієви́й, -а́, -е́. Дѣйствующій. дієві особи, д. люде. Дѣйствующія лица въ сценическихъ произведеніяхъ. К. Бай. 5.
Навсу́пор нар. Наперекоръ, въ пику.
Позгинати, -ня́ю, -єш, гл. Согнуть (во множествѣ).
Присінки Cм. присінок.
Станова, -вої, ж. Жена станового пристава. Станова з Окрайця привезе роботу. Мкр. Н. 15.
Товстуля, -лі, ж. Толстушка. Ота товстуля як поклонилась, то аж присіла, ще й перехилилась на один бік. Левиц. Пов. 143.
Цябро, -ра, с. Кусокъ дерева, выдолбленный въ видѣ тарелки, родъ большой дерев. тарелки (для хлѣба, для рѣзанья арбузовъ и пр.). Кобеляц. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДДАНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.