Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відгризатися

Відгризатися, -заюся, -єшся, сов. в. відгризтися, -зуся, -зешся, гл. 1) Отгрызаться, отгрызться. Вовчими зубами відгризуся, ведмежою силою відборюся. Чуб. І. 95. 2) Отгрызаться, отгрызться, отбраниться. Як напало на мене семеро перекупок, то ледві одгризлась. ЗОЮР. І. 147.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 209.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДГРИЗАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДГРИЗАТИСЯ"
Би-Сь Cм. би.
Викорпувати, -пую, -єш, сов. в. викорпати, -паю, -єш, гл. Житина в око впала? Ке сюди, я викорпаю ціпилном. — Хоч би бичем, а не ціпилном, — одповів, протираючи полою око, той, кому треба було викорпувати. Г. Барв. 315.
Виляскувати, -кую, -єш, гл. Сильно хлопать, щелкать, шлепать. Виляскуючи малахаєм. Мир. ХРВ. 39. Карасі, язі, щуки, окуні виляскують по воді. О. 1862. ѴІІІ. 16.
Замі́тниця, -ці, ж. = замітник? Замітниця довге і тонке дерево, що сплавляють. Вх. Зн. 19.
Напра́сниця, -ці, ж. Обидчица, задира. Масниця-напрасниця. Ном. № 527.
Погривина, -ни, ж. Комли высоко скошенной травы. Щоб добре косили да погривин не пускали. О. 1861. X. 35.
Прузик, -ка, м. Кузнечикъ. Херс. г.
Скорозріст, -росту, м. Раст. Galanthus nivalis. Вх. Пч. 31.
Терпячка, -ки, ж. Терпѣніе. Терпячка ввірветься. Чуб. І. 298.
Трепатися, -паюся, -єшся и плюся, -плешся, гл. Трястись, встряхиваться, дрожать. Вх. Уг. 271. На ясени листя ся трепле. Вх. Лем. 475. Cм. тріпатися.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДГРИЗАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.