Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відгризатися

Відгризатися, -заюся, -єшся, сов. в. відгризтися, -зуся, -зешся, гл. 1) Отгрызаться, отгрызться. Вовчими зубами відгризуся, ведмежою силою відборюся. Чуб. І. 95. 2) Отгрызаться, отгрызться, отбраниться. Як напало на мене семеро перекупок, то ледві одгризлась. ЗОЮР. І. 147.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 209.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДГРИЗАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДГРИЗАТИСЯ"
Дишлеви́й, -а, -е. = Дишельний. Чуб. VII. 401.
За́городка, -ки, ж. Ум. отъ за́города.
Ма́явка, -ки, ж. 1) = мавка. Желех. 2)синя. Раст. Monilia coeruba.
Парубій, -бія, парубійка, -ки, парубійко, -ка, м. = парубіка. Ви старі, а я парубій. О. 1862. IV. 75. Потім умився і убрався, як парубійка до дівчат. Котл. Ен. І. 22. Був парубійко здатний, — веселий і жартовливий. О. 1862. VIII, 18; IX, 69.
Пулька, -ки, ж. = индичка. Вх. Пч. II. 12.
Рибарь, -ря́, м. = рибалка. Вх. Зн. 59. Сам Бог призвав рибарів на апостолів. Гол. Од. 11.
Тріскач, -ча, м. Тотъ, кто трескается. въ загадкѣ — макъ. Батько дерев'яний, мама з глини, а діти тріскачі. Чуб. І. 311. Ум. тріскачик.
Тувальня, -ні, ж. Полотенце. Вх. Зн. 71.
Усюсятися, -сяюся, -єшся, гл. = усцятися. (Дѣтск.).
Чиколоток, -тка, м. 1) = щиколоток. Вх. Пч. І. 15. 2) Колѣнное сочлененіе, колѣно. Вх. Пч. І. 15.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДГРИЗАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.