Багатий, -а, -е. 1) Богатый, обладающій богатствомъ. Багатому чорт діти колише, а вбогий і няньки не знайде. Дурень багатий, так і слово його в-лад! Тяжко-важко нам убогим багатих любити. Скачи, враже, як пан каже: на те він багатий. багатий на що. Богатый чѣмъ, имѣющій много чего. Він багатий на воли: шість пар має. — Нащо йому доля? Треба закопать: він і так багатий... — Багатий на лати та на дрібні сльози — бодай не втирать. Либонь же ти на розум не багатий. багатий на слово. Словоохотливый. Настя така багата на слово, що я не мала часу ніколи й промовити до бабусі.
2) Богатый, цѣнный. Як виїхав Ревуха на коні гуляти, перевісив через плече сагайдак багатий.
3) багатий вечір, — та кутя = багат-вечір. Ум. багатенький.
Гінкий, -а, -е. Тонкій и высокій, быстро вверхъ растущій. Це дерево дуже гінке стало, як його підчухрали. Тополя буцім на могилі гінкий та гнучий стан.
За́голо́вок, -вку, м. 1) Съ удареніемъ на первомъ слогѣ: подушка. за́головки мурянча́ні. Муравьиныя яйца. 2) съ удар. на третьемъ слогѣ: заглавіе. Ум. за́голо́вочок.
Засо́хлий, -а, -е. Засохшій. Дрібні сльози по пожарищу на засохлу землю роняє.
Конопельки, -льок, ж. мн. Ум. отъ коно́плі.
Котовка, -ки, ж. Конура для кота (въ сказкѣ). Вона построїла йому (котові) котовку і городець чималий дала. і. 25.
Ого! меж., выражающее удивленіе. Ого, чудеса! вербовиї колеса.
Порострушуватися, -шуємося, -єтеся, гл. Раструситься, разсыпаться (во множествѣ).
Пошкамотати, (-таю, -єш?), гл. Изорвать въ куски, истерзать. А в тої жінки груди геть пошкаматані, гей би пси пошарпали.
Пошматати, -та́ю, -єш, гл. = пошматувати. Зірве шкуру, начне її шматать, поки пошмата на кусочки.
