Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

віддаватися

Віддаватися, -даюся, -єшся, сов. в. віддатися, -дамся, -дасися, гл. 1) Отдаваться, отдаться. Левиц. Пов. 81. 2) Выходить, выйти замужъ. Чого журиться? Нехай та журиться, що віддається. Ном. № 2265. Мамко моя старенькая, хочу ся віддати, коли б прийшли старостоньки до нашої хати. Гол. І. 197. 3) Отдаваться, отдаться (о звукѣ и пр.). Як Тетяна засміється, в душі радість оддається. Котл. МЧ. 4) Выражаться, выразиться, передаваться, передаться, отражаться, отразиться. В тих писаниях красний божий мир і чоловіча жизнь.... не оддались так правдиво, як воно есть у нас перед очима. К. Гр. Кв. 19.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 210.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДДАВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДДАВАТИСЯ"
Безживність, -ности, ж. Безжизненность. Желех.
Брязкати, -каю, -єш, гл. Бряцать, звенѣть, звякать. Кайдани брязкають. Шевч. А Ігнашко до дівчини підківками брязка. Н. п.
Випханець, -нця, м. Насильно удаленный, изгнанный. Одесс. у. (Залюбовск.).
Дігтя́рство, -ва, с. Промыселъ и торговля дегтемъ.
Їднолітці, -ців, м. мн. Ровесники. Мій Григор, а братів Кость, то вони собі їднолітці. Камен. у.
Лома́ти, -ма́ю, -єш, гл. = ламати.
Нягай нар. = нехай. Гол. III. 261.
Правило, -ла, с. 1) Руль. Мнж. 179. Човен без весла й правила. Морд. II. 36. 2) Часть сапожной колодки, клинообразные куски дерева, вставляемые въ голенище. Вас. 161. Де узявся швець і кравець, приніс шило і правило, ще й дратви кінець. Грин. III. 660. 3) Часть походючої ступи. Cм. ступа. Шух. І. 162. 4) Часть олійниці. (Cм.). Шух. І. 163. 5) Часть веретінника. (Cм.). Шух. І. 149. 6) Въ деревянной стѣнѣ: бревно, идущее право (прямо) отъ угла до угла, не прерываемое окнами или дверями. Шух. І. 90, 91.
Самостай, -таю, м. Раст. Senecio erucaefolius L. ЗЮЗО. І. 136.
Цілник, -ка, м. 1) Земля, не тронутая вглубь (напр. копаньемъ), а только сверху (напр. вспашкой). Н. Вол. у. 2) цілником поїхати. Поѣхать полемъ, а не дорогой. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДДАВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.