Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

віддаватися

Віддаватися, -даюся, -єшся, сов. в. віддатися, -дамся, -дасися, гл. 1) Отдаваться, отдаться. Левиц. Пов. 81. 2) Выходить, выйти замужъ. Чого журиться? Нехай та журиться, що віддається. Ном. № 2265. Мамко моя старенькая, хочу ся віддати, коли б прийшли старостоньки до нашої хати. Гол. І. 197. 3) Отдаваться, отдаться (о звукѣ и пр.). Як Тетяна засміється, в душі радість оддається. Котл. МЧ. 4) Выражаться, выразиться, передаваться, передаться, отражаться, отразиться. В тих писаниях красний божий мир і чоловіча жизнь.... не оддались так правдиво, як воно есть у нас перед очима. К. Гр. Кв. 19.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 210.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДДАВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДДАВАТИСЯ"
Долуба́тися, -баюся, -єшся, гл. = довбатися, длубатися.
Закві́тчувати, -чую, -єш, сов. в. заквітча́ти, -ча́ю, -єш, гл. Убирать, убрать, украшать, украсить цвѣтами (преимущественно голову), а также и цвѣтными ягодами, матеріями и пр. Покладе косу на голову поверх скиндячок вінком та заквітча квітками. Кв. І. 75. Иноді труну заквітчують калиною. Ном. № 13427.
Мужикува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Быть крестьяниномъ, мужикомъ. Тут мужикував, там пануватимеш. Мир. Пов. І. 123. Ми, мужикуючи по хуторах і селах... К. (О. 1861. І. 312).
Назарі́з нар. На убой.
Напрасува́тися, -су́юся, -єшся, гл. Устать отъ глаженія.
Непереможний, -а, -е. Непреодолимый, неодолимый, непобѣдимый.
Парубкувати, -ку́ю, -єш, гл. Вести холостую жизнь, быть неженатымъ парнемъ. КС. 1887. VIII, 767.
Пастися, -суся, -се́шся, гл. Пастись. Ой пасіться, мої сірі воли! Чуб. V. 55.
Пересміятися, сміюся, є́шся, гл. Окончить смѣяться. Тупотун перечасував, давши товаришам пересміятись, і став далі казати. Г. Барв. 314.
Смок, -ку, м. 1) Насосъ. О. 1861. VII. 4. Ком. Р. ІІ. 73. 2) смок духовий. Воздушный насосъ. Ком. Р. ІІ. 69.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДДАВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.