Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відгарбати

Відгарбати, -баю, -єш, гл. Отнять, отобрать. Насилу відгарбав свого кожуха від брата.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 208.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДГАРБАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДГАРБАТИ"
Бекас, -са, м. Бекасъ. Вх. Пч. II. 14. Ум. бекасик.
Дри́шля, -лі, дри́шня, -ні, ж. = дрисля.  
Жбу́рити, -рю, -риш и жбурля́ти, -ля́ю, -єш, одн. в. жбурну́ти, -ну́, -не́ш, гл. = шпурляти, шпурнути. Жбурляє чорт дідьком. Посл. Як жбурне книжкою під поріг. Св. Л. 230.
Жи́жкати, -каю, -єш, гл. Жить, существовать. Не довго вже мені жижкати, не сьогодня — завтра смерть. Черк. у.
Жура́вчик, -ка, м. Ум. отъ журав.
Лямцеві чоботи. Валенки. Н. Вол. у.
Одмінча, -чати, с. = відмінча. Рк. Левиц.
Разина, -ни, ж. Разокъ. Ум. рази́нка. Тільки разинку й поцілував та й побіг. Г. Барв. 190.
Уперехрест нар. Крестъ на крестъ, крестообразно. Вперехрест пішли верівки. Черк. у.
Факт, -ту, м. Фактъ. Показуємо.... на сей сумний факт, усякому у нас звісний. О. 1861. XI. 102. Давно то було, але то факт. Гн. ІІ. 121.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДГАРБАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.