Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відгарбати

Відгарбати, -баю, -єш, гл. Отнять, отобрать. Насилу відгарбав свого кожуха від брата.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 208.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДГАРБАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДГАРБАТИ"
Вугляр, -ра, м. Угольщикъ.
Зво́ник, -ка и пр = дзвоник и пр.
Кількалітній, -я, -є. Существующій нѣсколько лѣтъ. Желех.
Клюцак, -ка, м. = клюсак. Вх. Зн. 26.
Листо́вня, -ні, ж. Письмовникъ.
Підсилок, -лку, м. Подкрѣпленіе. Левч. 107.
Простір, -тору, м. 1) Просторъ. Рівняєш ратаєві ниву і простором благословляєш. К. Псал. 144. Душа потребує простору, жада волі. Св. Л. 294. Свободное, незанятое мѣсто. Приймаю солому з току, бо син привезе снопи, — щоб був простір. Рк. Левиц. 2) и ми. Пространство.
Самосуд, -ду, м. Самосудъ. К. ЦН. 184. Народнього самосуду герої. К. ЦН. 196. Крівавий самосуд. К. Дз. 55.
Спрацювати, -цю́ю, -єш, гл. Утомить, измучить, изнурить работой.
Стукарь, -ря, м. Ночной сторожъ. Харьк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДГАРБАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.