Брестися, -деться, гл. безл. Взбредать. Що на яву бредеться, то і во сні верзеться.
Будівля I, -лі, ж. Строеніе, постройка, зданіе. Шкода йому об хату обпіратись: не видержить, впаде його будівля.
Відзначатися, -чаюся, -єшся, сов. в. відзначитися, -чуся, -чишся, гл. Отражаться, отразиться, обозначаться, обозначиться. Ні в чім так не відзначилась душа, як у пісні. Все, що перейшло через серце і розум (українського народу) одзначилось в нашій рідній мові.
Гілля I, -лі, ж. = гілка. Як од гіллі одірвався. Мов одірвалось од гіллі одно-однісіньке під тином. Ум. гіллонька, гіллячка, гілляченька. Та повій, вітроньку, підведи гіллоньку. Ото гілляченьки із її рученьки. Хвалилася біла береза межи дубами своїми гіллячками.
Зго́дом нар. Спустя нѣкоторое время, погодя. Коли трохи згодом дзвонок — дзелень! дзелень!
Ітися, іде́ться, гл. безл.
1) Везти, удаваться. Йдеться, то й на скіпку прядеться. на добро йдеться. Идетъ къ добру.
2) Клониться, идти. Скажіть мені, до чого це йдеться. Студенти... постерегли до чого воно йдеться. Йшлося вже до осени.
Полотенце, -ця, с. 1) Ум. отъ полотно. Полотенця на станок лянного. 2) Часть мере́жки. Cм. мережка 1. 3) Плавательная перепонка. 4) Клинокъ косы. Ум. полотенечко.
Умлівати, -ваю, -єш, сов. в. умліти, -лію, -єш, гл. 1) Млѣть, обомлѣвать, обомлѣть. Не бачила сова сокола: як уздріла, аж умліли. Як уздріла Ганнусенька, на ніженьках вмліла. А в козака серце умліває, а в дівчини — кров'ю окипає. З жалю умліває. З голоду вмліває. 2) = упрівати 2. Борщ умлів уже добре.
Чорнюха, -хи, ж. = чорнявка. Ой дівчино чорнюхо, люблю тебе, псяюхо.
Шкитавий, -а, -е. Бродячій, не имѣющій опредѣленнаго мѣста жительства.
