Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відділити

Відділити, -ся. Cм. відділяти, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 211.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДДІЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДДІЛИТИ"
Баркицнути, -ну, -неш, гл. = беркицьнути.
Без'Язичник, -ка, м. Раст. Ophioglossum vulgatum L, плодоносная вая. ЗЮЗО. І. 130. Cм. язичник.
Білок, -лка, м. 1) Бѣлокъ глазной. Чого ти білки витріщив? Ном. № 6600. 2) Бѣлокъ яичный. Шейк. Ум. білочок.
Ґе́вґати, -ґаю, -єш, гл. = Ґеґати. Вх. Лем. 407.
Дов'яза́ти Cм. Дов'язувати.
Напастува́ння, -ня, с. Нападеніе, прицѣпка, придирка.
Перегучати, -чу́, -чи́ш, гл. Перестать издавать звукъ.
Розворити Cм. розворювати.
Соняшничиння, -ня, с. соб. Стебли подсолнечника. Г. Барв. 396.
Хворостяний, -а, -е. Сдѣланный изъ хвороста. Хотин. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДДІЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.