Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

віддячка

Віддячка, -ки, ж. Ум. отъ віддяка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 212.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДДЯЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДДЯЧКА"
Буртниця, -ці, ж. Въ мельницѣ: перила, ограждающія возвышеніе, на которомъ находятся жернова. Мик. 481.
Діді́вський, -а, -е. 1) Дѣдовскій, предковскій. Спом'яни на них дідівську, прадідівську славу. Хата. 108. Твій рід на срібло проміняв звичай дідівський, старосвітський. Сніп. 98. 2) Нищенскій.
Дров'яни́й, -а́, -е́. Дровяной, изъ дровъ. Дров'яний жар у печі. Конст. у.
Знововірений, -а, -е. Обращенный въ новую вѣру. Встрѣчено только у Кулиша. К. ПС. 139.
Київ, -ва, м. Кіевъ.
Кландати, -даю, -єш, гл. Упрашивать. Вхопив гроші у його з рук та й заховав. Давай вони його кландать, щоб оддав. Новомоск. у.
Переташовуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. переташуватися, -шуюся, -єшся, гл. Перекладываться, переложиться. Дорога була труска і приходилось разів кілька переташовуватись.
Позика, -ки, ж. 1) Заемъ, кредитъ. Дайте, будьте ласкаві, в позику, чи то на одробіток хоч з в'язку. Грин. II. 208. Коня у позику не давай. 2) Долгъ. Батька й матір у такі позики втопив, що й ушей не видно. Г. Барв. 506.
Приймачище, -ща, м. Ув. отъ приймак. Як приїхав приймачище, — зачав тещу бити. Чуб. III. 128.
Упоганити, -ню, -ниш, гл. Обгадить.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДДЯЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.