Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

віддячка

Віддячка, -ки, ж. Ум. отъ віддяка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 212.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДДЯЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДДЯЧКА"
Заупиня́ти, -ня́ю, -єш, гл. = зупиняти. Іздалека кониченька заупиняє. Мет. 182.
Коба, -би, ж. 1) Капюшонъ въ верхней одеждѣ (в опанчі, кобеняку). Мирг. у. Слов. Д. Эварн. Здорові! привітався він, скидаючи разом з кобою й шапку. Мир. Пов. І. 115. 2) Рыба: Golio fluviatilis. Вх. Лем. 425.
Коситень, -тня, ж. Раст. а) Косатикъ, Iris. Вх. Пч. I. 10. Шух. І. 20. б) Aerus calamus. Шух. І. 21.
Підкидач, -ча, м. Подбрасыватель.
Платати, -та́ю, -єш, гл. 1) Пластать, распластывать. Платаний чабак. Міусск. окр. 2) = латати. Вх. Зн. 50. 3) Дѣлать, откалывать, отпускать. Платав штуки небожчик. Н. Вол. у.
Подвигатися, -га́юся, -єшся, сов. в. подви́гнутися, -нуся, -нешся, гл. Отступать, отступить передъ кѣмъ. Не подвигнувсь перед злими. К. Псал. 31.
Посапати 2, -па́ю, -єш, гл. = посапувати.
Прилиза, -зи, об. Съ гладко причесанными волосами; щеголь, франтъ.
Скудний, -а, -е. Скудный. Левиц. І. 394.
Судачок, -чка, м. Ум. отъ судак.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДДЯЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.