Авди́торський, -а, -е. Принадлежащій, свойственный авди́тор'у.
Бевкання, -ня, с. Звонъ въ одинъ колоколъ (раздѣльный).
Загре́ба, -би 1) Загребаніе; мѣсто, гдѣ что-либо загреблено, закопано. Знає він кошечу загребу. 2) Родъ хлѣба (коржа́), который при печеніи загребается въ горящіе угли. Притомилися од далекої дороги й посідали під лісом одпочити та тим часом і загребу спекти, щоб сили підкрепити. Замісили кісто, зробили з того кіста коржа й загребли його пектись у те огнище. Поставили нам знатну вечерю: тетерю з загребами... (Такі коржі, що печуть їх, загрібаючи у жар: од того й загребами звуться). У Милорадовича: свадебный длинный хлѣбъ. 3) Жадный человѣкъ. Забере усе бісів загреба.
Лежа́йка, -ки, ж. Рыба Barbus fluviatilis.
Ліси́ще, -ща, м. Ув. отъ ліс.
Луга́рь, -ря́, м. 1) Разбойникъ, скрывавшійся въ степныхъ лѣсахъ (Cм. луг) и нападавшій на купеческіе и чумацкіе обозы. слово это употреблено неправильно въ смыслѣ: житель луговъ. Ум. лугарик.
Пісенька, -ки, ж. Ум. отъ пісня.
Прихватити, -ся. Cм. прихвачувати, -ся.
Процвітаний, -а, -е. Разцвѣченный, разукрашенный. Ой із города Трапезонта виступала галера, трьома цвітами процвітана, мальована. Ой первим цвітом процвітана — златосиніми киндяками побивана; а другим цвітом процвітана — гарматами арештована; третім цвітом процвітана — турецькою білою габою покровена.
Трійло, -ла, с. = трійка.
