Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відговорити

Відговорити, -ся. Cм. відговорювати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 209.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДГОВОРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДГОВОРИТИ"
Висмажити, -ся. Cм. висмажувати, -ся.
Вівсик, -ка, м. = вівсюг. Вх. Зн. 7.
Дойни́к, -ку́, м. = дойняк. Гол.
Допина́ння, -ня, с. Дотягиваніе.
Дриста́ти, -щу́, -щеш, гл. Страдать поносомъ.
Майструва́ти, -ру́ю, -єш, гл. Мастерить, дѣлать. Ішли майстрі на Сіянську гору деревні рубати, церкву майструвати. Грин. II. 35. Коло хлівця татусь майструє домовину. Сим. 224.
Онагр, -ра, м. Онагръ, дикій оселъ.
Прищикнути, -ну́, -неш, гл. Прищемить. Не стромляй пальців між двері, бо прищикнуть. Ном. № 5892.
Рідота, -ти, ж. Жижица. Константиног. у.
Росприндитися, -джуся, -дишся, гл. 1) Раскапризничаться. 2) Разважничаться. Задравши ніс, росприндившись ходили. Греб. 366. Росприндився і росхрабрився, і на троянців полетів. Котл. Ен. VI. 71.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДГОВОРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.