Гуркотня́, -ні́ и гурко́тнява, -ви, ж. = Гуркотнеча.
Деся́тник, -ка, м. 1) Десятникъ. 2) Десятскій, помощникъ старосты въ деревняхъ. А десятник до мене ні разу не заходив і не загадував об подушному. 3) Десятка трефъ при игрѣ въ цигана. Ум. Деся́тничок.
Див, -ва м.? Щоб на тебе див прийшов.
Димни́ця, -ці, ж. 1) = Димарь. 2) = Димна. Ум. Димничка.
На́дто нар. 1) Слишкомъ, излишне, слишкомъ много, черезчуръ. Люде надто вже стали грішні. Їден надто має, а другий нічого. Надто знай, да ще питай. 2) Сверхъ того, къ тому-же; особенно. А надто вам росказать би, як козак чорнявий під вербою над водою, обнявшись, сумує. А за лихо... та цур йому! Хто його не знає!.. А надто той, що дивиться на людей душею. 3) Еще больше. І наказав їм, щоб нікому не говорили. Що ж більше він наказував, то надто більше вони проповідували. Я його прошу: мовчи; а він надто голосить.
Наїзди́ти, -джу́, -ди́ш, сов. в. наї́хати, -ї́ду, -деш, гл. 1) Наѣзжать, наѣхать, съѣзжаться, съѣхаться куда-либо. Наїхали подоляне з Подолу. 2) Наѣзжать, наѣхать на что-либо. Їхали, їхали і наїхали, де дороги росходяться.
Пливсти, пливти, -ву, -ве́ш, гл. Плыть. Я вже цих катержних гусей разів десять на день відгоню, щоб вони сюди до жита не пливли.
Позлазити, -зимо, -зите, гл.
1) Слѣзть (о многихъ). Декотрі позлазили вниз. Брати позлазили з дуба.
2) Взлѣзть (о многихъ). Хлопці позлазили на дерева. Позлазим на дуба та переночуєм.
Прорубувати, -бую, -єш, сов. в. проруба́ти, -ба́ю, -єш, гл. Прорубывать, прорубить. Прорубує тернову огорожу. Прорубай вікно; щоб видно було.
Химерія, -рії, ж. = химера.