Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

віддюбарити

Віддюбарити, -рю, -риш, гл. Отколотить, сильно побить. О. 1862. II. 58.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 212.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДДЮБАРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДДЮБАРИТИ"
Замі́т, ме́ту, м. = замет.
Золотце, -ця́, с. 1) Ум. отъ золото. 2) Шумиха. (Шишки з короваю) великі з золотцем. Алв. 35.
Кряк, -ка, м. 1) = крак. Вх. Лем. 429. 2) Порода водной птицы. Полети ж ти, галко, де мій рідний батько, полети ж ти, кряче, де матюнка плаче. Чуб. V. 465. Ум. крячок. Летить крячок на той бочок, да й сів на тичині. Мет. 463.
Похитнути, -ну́, -не́ш, гл. Пошатнуть, покачнуть.
Ріпник, -ка, м. Работникъ, добывающій нефть. Желех.
Синьовода, -ди, ж. Раст. = остріжка. Вх. Пч. І. 10.
Ситняг, -гу, м. Родъ воднаго растенія. Стор. II. 151. Дике утя..., забилось собі між ситняг. Греб. 402.
Терпління, -ня, с. = терпіння. За терпління дасть Бог спасіння. Ном. № 9428.
Чаклувати, -лую, -єш, гл. Колдовать. Та усе нишком, не хвалячись, чаклує.... Як усі полягають спати, а вона й вийде на двір та й махне рукою. Та куди махнула, туди і хмари пійдуть. Кв. I. 204.
Швидковіддя, -дя, с. Мѣсто на рѣкѣ съ быстрымъ теченіемъ. Міусск. окр.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДДЮБАРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.