Відсипати, -па́ю, -єш, сов. в. відсипати, -плю, -плеш, гл. 1) Отсыпать, отсыпать, отмѣрять, отмѣрить что-либо сыпучее. Відсип і мені трохи борошна. Треба відсипати хліб у гамазею, що весною позичали. 2) Отливать, отлить. Відсипала борщу в глечик.
Гідність, -ности, ж. Достоинство.
Замру́жити, -жу, -жиш, гл. Зажмурить, закрыть, смежить (глаза). Нема такого а ні дня, а ні ночі, щоб не плакали мої чорні очі. І спання на них нігди не буває, хоць я їх замружу, смуток пробуджає.
Запе́кати, -каю, -єш, гл. = запроторити. Десь її далеко запекав.
Звізда́тий, -а, -е. Звѣздообразный. звізда́ті дропачки́ и пр. Родъ вышивки. 49. звіздатий кінь. Лошадь съ бѣлымъ пятномъ на лбу.
Козарня, -ні, ж. Казарма для разсыльныхъ казаковъ въ панскихъ имѣніяхъ. У тій козарні живуть самі козаки, там сідла козацькі, уздечки, то що.
Осушечок, -чка, м. Ум. отъ осушок.
Подобріти, -рію, -єш, гл. Сдѣлаться добрѣе. Ох, арендар подобрів, взяв жінку з собою, тепер мене оставив з дітьми сиротою.
Присвідчитися, -чуся, -чишся, гл. Убѣдиться, удостовѣриться. Присвідчилися, що земля круглобока.
Тьоп! меж., выражающее ударъ: хвать! Тьоп його по пиці!
