Дохо́джувати, -джую, -єш, гл. 1) Кончать, кончить хожденіе. 2) Донашивать. Доходювали свої сіртуки, то що, щоб по жнивах ( = по екзаменах у семинарії) надіти рясу й підрясник.
Забіга́ння, -ня, с. 1) Забѣганіе. 2) Предупрежденіе.
Загріма́ти, -ма́ю, -єш, сов. в. загремі́ти, -млю, -миш, гл. Начинать гремѣть, загремѣть. Грім уп'ять загрімає. Констант. у. Ой загреми, громику, над моєю кімнатою. Заревіло, загреміло, застугоніла земля.
Кобиля, -ля́ти, с. Лошонокъ женскаго пола.
Май-май-май III, меж. О быстрыхъ движеніяхъ, когда машутъ или что-либо развѣвается. Крутиться, вертиться, тільки рукава май-май-май!
Медяни́к, -ка, м. 1) Медовый пряникъ. Той купує горілку, той медяників. 2) Раст. a) Galium verum L. б) Primula officinalis. L. — Veris. Ум. медяничо́к.
Оскоромлювати, -люю, -єш, сов. в. оскоро́мити, -млю, -миш, гл. Скоромить, оскоромить.
Роспаляти, -ля́ю, -єш, гл. = роспалювати. Огонь великий роспаляють.
Тримонний, -а, -е. Употреблено въ брани. Оттам до тримонного! (біса)?
Уповати, -ваю, -єш, гл.
1) Разсчитывать, уповать, надѣяться. Ой на що ж ти, доню, уповала, що ти чорноморця сподобала? — Я вповала, мамцю, на жупани, я ж думала, буду за ним пані.
2) не вповати. Не обращать вниманія. Не вповала на худобу, а на його вроду. І де лишків сорок тисяч; козак на те не вповає — мед-вино кругляє.
